Ланьцут

Ланьцут знаходився в Надсянні — західній окраїні Русі, Галицько-Волинського князівства і Руського воєводства та українських етнічних земель. Межував з польськими землями, що сприяло спольщенню і латинізації місцевого населення. У 1831 р. в Ланьцуті ще налічувалося 13 греко-католиків, які належали до парохії Залісся Каньчузького деканату Перемишльської єпархії.^[3].

1567 року в місті відбувся Синод протестантів.^[4]

У ході польсько-української війни тут був створений поляками перший концтабір для вояків Української галицької армії.

• Архітектурний ансамбль площі Ринок (XVII-XIX ст.)
• Замок Любомирських і Потоцьких ((1629-1641, з перебудовами, реконструкціями)
• Фарний костел св. Станіслава єпископа (1569, 1624, 1896-1900)
• Домініканський кляштор (XV ст.)
• Синагога (1761)
• Католицька плебанія (1841-1846).

• Єврейський цвинтар (XVII ст.)

• Музей гуральництва (вул. Колєйова, 1).^[5]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][6]:

• Крушельницький Антін Владиславович — український письменник, літературний критик і літературознавець, міністр освіти Західноукраїнської Народної Республіки
• Волчук Роман — український письменник-мемуарист, громадський діяч
• Ян Зег — польський винахідник промислової нафтопереробки.
• Альфред Потоцький — граф, політичний діяч, маршалок Галицького Сейму, намісник Королівства Галичини і Лодомерії, II-й ординат в Ланьцуті.

• Ян II Казимир — король Речі Посполитої, під час Потопу.
• Александер Цетнер — галицький каштелян (біля короля).

• Łańcut // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 579. (пол.) — S. 579—583 (пол.)

• Залізнична станція Ланьцут

• Ланьцут / Карпати-інфо [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Ланьцут на сайті tokatema [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.