Ландтаг Шлезвіг-Гольштейну

Після виборів у федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн у 2017 році Ландтаг з 6 червня 2017 року складається з наступних парламентських груп: ХДС (25 місць), СДПН (21 місце), Союз 90 / Зелені (10 місць), ВДП (9 місць), АдГ (4 місця), СПВ (3 місця) і незалежного депутата (1 місце)^[1].

З 2000 року Ландтаг обирається за покращеною пропорційною системою з можливістю двох голосів і п'ятивідсотковим бар'єром, аналогічно федеральних виборів. У 2012 році 35 кандидатів висувалися за прямим мандатом, а ще 34 були обрані по земельному списку.

Як представник данської меншини, Союз південношлезвізських виборців звільнений від п'ятивідсоткового бар'єру в результаті переговорів, що передували декларації між Бонном і Копенгагеном. Позов Молодіжного союзу федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн, спрямований проти цього положення, був відхилений Конституційним судом федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн рішенням від 13 вересня 2013 року, яке підтвердило особливе становище Союзу південношлезвізських виборців у виборчому законодавстві федеральної землі.

З 3 травня 1950 року резиденцією Ландтагу є Земельний будинок в Кілі. Він був побудований у 1888 році як військово-морська академія Імператорського флоту Німеччини. Реконструкція проводилася кілька разів, остання пройшла у квітні 2003 року, завдяки ній був створений новий пленарний зал за проектом ганноверської групи архітекторів Ані Брюнінг і Вольфганга-Міхаеля Пакса.

З 1946 по 1950 роки Ландтаг збирався в Кілі (будівлях міського театру, інституту дослідження молока, педагогічної академії), в ратуші Любека, у Фленсбурзі і Эккернферде^[2].

Принаймні три рази (1979, 1992, 2009 роках) опозиційні партії, представлені в Ландтазі, могли зібрати більше голосів (маючи при цьому менше місць в Ландтазі), ніж правляча партія(партії)^[3].

Розподіл місць в Ландтазі, обраному у 2009 році^[4], було оскаржене в суді кількома опозиційними партіями, оскільки вони вважали, що обмеження компенсаційних мандатів суперечить конституції федеральної землі^[5]. 30 серпня 2010 року Конституційний суд федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн оголосив закон про вибори таким, що суперечить конституції федеральної землі, але з іншої причини (різке розширення Ландтагу за рахунок накладних та компенсаційних мандатів, що порушує розмір Ландтагу в 69 депутатів відповідно до конституції федеральної землі). Таким чином, закон про вибори повинен був бути змінений до травня 2011 року, а Ландтаг повинен був бути переобраний у відповідності з цим новим виборчим законом не пізніше 30 вересня 2012 року^[6]. Потім ХДС, СДПН і ВДП вирішили скоротити кількість прямих мандатів з 40 до 35 і, всупереч протидії інших партій, вилучили згадку про кількість депутатів Ландтагу з конституції федеральної землі, щоб усунути неконституційні аспекти виборчої системи. У травні 2012 року були проведені нові вибори у відповідності з новим законом про вибори.

Парламентська газета Der Landtag виходить чотири рази на рік, і на неї можна безкоштовно підписатися в пресслужбі газети^[7].

• Literatur und von über Schleswig-Holsteinischer Landtag [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] im Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
• Website des Schleswig-Holsteinischen Landtages [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Aktuelle Pressemeldungen [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Wahlen in Schleswig-Holstein seit 1947 (Statistisches Amt für Hamburg und Schleswig-Holstein) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Uwe Danker, Sebastian Lehmann-Himmel: Landespolitik mit Vergangenheit. Geschichtswissenschaftliche Aufarbeitung der personellen und strukturellen Kontinuität in der schleswig-holsteinischen Legislative und Exekutive nach 1945. Durchgeführt im Auftrag des Schleswig-Holsteinischen Landtags. Husum Druck - und Verlagsgesellschaft, Husum 2017, ISBN 978-3-89876-857-3.