Лазорко Дмитро Олексійович

Навчався моделюванню театрального костюма в училищі. Працював у Запорізькому театрі юного глядача монтувальником сцени, радистом, освітлювачем, адміністратором.

1988 року вступив до Ленінградського державного інституту театрального мистецтва та кінематографії, де два роки вчися на курсі професора Кирила Черноземова. Продовжив театральну освіту на режисерському факультеті Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого (курс Едуарда Митницького).

У професійному театрі працював від 1993 року. Викладав режисуру у Київському інституті культури та мистецтв. Від 1997 року працював у Центрі Леся Курбаса. Викладав, проводив майстер-класи у Франції.

Лазорко був з покоління яскравих молодих режисерів, які зробили славу театру на Лівому березі, Молодому театру. Серед найприкметніших: вистави «День кохання, день свободи», «Войцек» (в Молодому театрі), «Ты, кого любит душа моя», експерименти по Достоєвському в театрі на Лівому березі, роботи з французькими акторами тощо.

Помер 23 лютого 2009 року внаслідок двостороннього запалення легень.[1]

В доробку Лазорка понад 20 постановок в українських театрах, майже 10 вистав у зарубіжних театрах (французький театр «Le petit theatre du Poisson», Національний театр Бретані «TNB», Берегівський угорський національний театр ім Д. Ієйша).

Серед останніх вистав:

• «Сорі» за О. Галіним (Київський театр драми і комедії на Лівому березі)
• «Олеся» за Марком Кропивницьким (Київський театр драми і комедії на Лівому березі)
• «Сон літньої ночі» за Вільямом Шекспіром (Киргизький національний театр)
• «Нічні відвідувачі» за Жаком Превером (Берегівський театр ім. Д. Ієйша)
• «Скупий» за Жаном-Батістом Мольєром (Берегівський театр ім. Д. Ійєша)
• «Фігаро» за Бомарше (Берегівський театр ім. Д. Ійєша)
• «День кохання, день свободи» за Г. Клаусом (Київський Молодий театр)
• «Войцек» за Бюхнером (Київський Молодий театр)
• «Настасія Филіпівна» за Федором Достоєвським та Анджеєм Вайдою (Центр ім. Леся Курбаса)
• «Чайка» за Антоном Чеховим (Центр ім. Леся Курбаса)
• «Ночі» за Бернаром Кольтесом (Центр ім. Леся Курбаса, театр «Дю Пуассон»)
• «Вишневий сад» за Антоном Чеховим (Рівненський український академічний музично-драматичний театр)

• У Центрі Курбаса згадували Лазорка. Неспокійного режисера, який вимагав неспокою від інших [Архівовано 18 жовтня 2009 у Wayback Machine.](укр.)
• http://teatral.org.ua/forum/viewtopic.php?p=20399&sid=d9e10644e46de155e1f0dba71c4df901^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• http://kurbas.org.ua/persons/lazorko.html [Архівовано 6 лютого 2008 у Wayback Machine.]
• http://www.rivnepost.rovno.ua/showarticle.php?art=020511^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• http://www.molbuk.com/2006/04/22/ukranskijj-gljadach-nchim-ne.html^{[недоступне посилання]}
• https://rivnepost.rv.ua/news/pomer-rezhiser-vishnevoho-sadu

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.