Лагодів (Золочівський район)

Неподалік від села Лагодів розташоване Лагодівське заповідне урочище, створене 1984 року з метою збереження природного ландшафту з цінними високопродуктивними насадженнями сосни звичайної.^[4]

За даними «Словника географічного Королівства Польського та інших країв слов'янських» 1880 року у Лагодові мешкало 335 осіб та 12 осіб на околиці, з них 60 римо-католиків, 273 — греко-католиків. 1939 року в селі мешкало 580 осіб, з них 470 русинів (українців), 20 поляків та 90 латинників.^[5]

Згідно перепису населення УРСР 1989 року, то в селі мешкало 264 особи (104 чоловіки, 160 жінок) ^[6] За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало лише 263 особи. Майже усі назвали рідною мовою — українську, і лише 2 особи (0,76 %) — російську.^[6]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Назва села Лагодів, пов'язана із головною греблею Лагодівського ставу, що знаходилася в межах села у XVI–XVIII століттях (тепер греблею називають шлях, довжиною 1,4 км, що прямує з Лагодова до урочища Гатки). Розміри греблі були великими і часу на її спорудження (лагодження) витрачено було багато. Вочевидь, коли споруджували греблю, то це місце і назвали — «там, де лагодять», що з плином часу трансформувалося у теперішню назву села — Лагодів.^[8]

Давнє село з цікавою історією. В межах села знаходився відомий у XVI–XVIII століттях Лагодівський став. Воду з Лагодівського ставу спустили найімовірніше тоді, коли руйнували Бродівську фортецю у 1812 році й потому його більше не наповнювали.^[9]

Власник села Юзеф Потоцький сприяв закладенню в селі мануфактури з виробництва килимів (на кшталт перських), які мали орієнтальні візерунки.^[10]

У XVIII столітті в селі збудований одноповерховий будинок, що належав графам Тарновським.^[11]

У XIX столітті — село у складі Бродського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.^[12] Напередодні другої світової війни Лагодів був у складі сільської ґміни Конюшків Бродського повіту Тарнопольського воєводства Польщі.^[13] На початку 1940 року село увійшло до новоствореного Бродівського району Львівської області УРСР. Наприкінці 1960-х років село підпорядковувалося Конюшківській сільській раді^[14], центр якої до 1978 року перенесли до Язлівчика.

Нині в селі працюють фельдшерсько-акушерський пункт, народний дом «Просвіта»^[15], а також функціонує невеличка церква Введення в храм Пресвятої Богородиці ПЦУ.^[16] Від 1995 року селі діє бродівський дитячий оздоровчий табір «Юність».^[17]

• 
  Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці

• Лагодів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 168.
• Чобіт Д. Фортифікації міста Броди XVI—XVII ст. — Броди : Просвіта, 2010. — С. 184. — ISBN 966-7544-42-3.
• Łahodów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 575. (пол.)

• Генеральний план села Лагодів [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.