Кім Новак

Мерілін Полін Новак народилася 13 лютого 1933 року у Чикаго в родині вчителя історії Джозефа Новака (1897—1987) та кравчині Бланш Крал (1907—1985), які обоє походили з родин чеських іммігрантів. Її сестра Арлін Новак, за чоловіком Мальмборг (нар. 1931) — дизайнер одягу у Чикаго. Навчалася у початковій школі Вільяма Пенна, середній школі Фаррагут, коледжі Вілбура Райта та Школі Чиказького інституту мистецтв, після чого почала працювати моделлю і переїхала до Лос-Анджелесу.

1953 року дебютувала в кіно з епізодичнію роллю в музичному фільмі «Французький рейс» з Джейн Рассел, тоді ж студія Columbia Pictures підписала з нею контракт, змінивши її ім'я на Кім, щоб уникнути плутанини з Мерілін Монро. 1954 року виконала одну з головних ролей у фільмі-нуар «Легка здобич» Річарда Квайна^[6].

1955 року отримала премію Золотий глобус як найобіцяюча акторка-новачок за роль у романтичній комедії «Фі» (1954) з Джуді Голідей і Джеком Леммоном. Того ж року знялася у фільмі Отто Премінгера «Людина із золотою рукою» з Френком Сінатрою, а також виконала роль Мадж Оуенс у кінодрамі Джошуа Логана «Пікнік» з Вільямом Голденом, за яку була номінована на премію BAFTA як найкраща іноземна акторка. Наступним успіхом стала роль танцівниці Лінди Інгліш у музичній комедії «Приятель Джої» Джорджа Сідні, де зіграла спільно з Сінатрою і Рітою Гейворт. 1957 року на 14-й церемонії нагородження премії Золотий глобус отримала премію Генрієтти (світова улюблениця — акторка).

1958 року спільно з Джеймсом Стюартом зіграла у трилері «Запаморочення» Альфреда Гічкока (спершу режисер запропонував цю роль Вірі Майлз, але та була змушена відмовитися через вагітність). Стрічка зазнала невдачі в прокаті, але пізніше була визнана класикою жанру. Того ж року втілила образ сучасної відьми в успішній романтичній комедії «Дзвін, книга і свічка» Річарда Квайна. 1959 року разом з Фредріком Марчем зіграла у кінодрамі «Середина ночі» Делберта Манна, яку пізніше називала своєю найкращою акторською роботою. 1960 року удостоєна іменної зірки на Голлівудській алеї слави^[7].

На початку 1960-х років її кар'єра пішла на спад. Найбільш відомі ролі того часу вона зіграла в фільмах «Хлопці йдуть гулять» (1962), «Тягар пристрастей людських» (1964), «Поцілуй мене, дурнику» (1964) та «Любовні пригоди Молль Флендерс» (1965). У листопаді 1965 року під час зйомок в містичній драмі «Око Диявола» Новак впала з коня, отримавши серйозну травму спини, після чого була замінена на Дебору Керр. Починаючи з 1970-х років майже припинила зніматися, зігравши лише кілька ролей в кіно та на телебаченні, серед яких Лола Брюстер в детективному фільмі «Дзеркало тріснуло» (1980) за романом Агати Крісті, та Роза Селлерс у кінодрамі «Діти» (1990) за романом Едіт Вортон. Її останньою появою на великому екрані став фільм «Ліберстаум» (1991), але майже всі сцени з нею були вирізані через конфлікт з режисером. Того ж року на її честь було названо астероїд 9339 Кімновак, відкритий Еріком Вальтером Ельстом^[8].

1995 року Кім Новак посіла 92 місце у списку 100 найсексуальніших зірок в історії кіно за версією журналу «Empaire». 1997 року на 47-му Берлінському кінофестивалі нагороджена почесною премією Золотий ведмідь за кар'єрні досягнення. 2005 року британський модельєр Александр Макквін назвав на її честь модель жіночої сумки — The Novak^[9].

У жовтні 2010 року в Кім Новак було діагностовано рак молочної залози. Згодом акторка повідомила, що пройшла курс лікування і подолала хворобу^[10].

2013 року стала почесним гостем Каннського кінофестивалю, де представила відреставровану версію «Запаморочення»^[11].

Новак професійно займається живописом, її вчителями були художники Гарлі Браун і Річард Маккінлі. Свої імпресіоністичні та сюрреалістичні картини вона пише аквареллю, олійними фарбами та пастеллю. 2019 року — з червня по листопад — в місті Янгстаун, Огайо, проходила велика ретроспективна виставка її робіт, організована Інститутом американського мистецтва Батлера (Butler Institute of American Art)^[12]. 2021 року Інститутом Батлера було видано книгу з підбіркою її картин під назвою «Кім Новак: Її мистецтво і життя» (англ. Kim Novak: Her Art and Life)^[13].

У 1950-х роках Новак зустрічалася з політиком Рамфісом Трухільйо, сином домініканського диктатора Рафаеля Трухільйо, дипломатом Порфіріо Рубіроса та співаком Семмі Девісом-молодшим. 1959 року була заручена з режисером Річардом Квайном. На початку 1970-х років перебувала у стосунках з актором Майклом Брендоном^[14].

1965 року Новак вийшла заміж за британського актора Річарда Джонсона. Наступного року пара розлучилася, що не завадило їм лишитися друзями^[15].

1966 року, після того, як її будинок у Бел-Ейр було знищено зсувом грунту, Новак переселилася на каліфорнійський Біг-Сур, де почала розводити коней. Це призвело до знайомства 1974 року з її другим чоловіком — ветеринаром Робертом Моллоєм, за якого вона вийшла заміж 12 березня 1976 року^[16]. Акторка з чоловіком побудували дерев'яний будинок на березі річки Вільямсон поблизу Чилоквіна, Орегон, де й проживали до 1997 року, коли придбали — там само в штаті Орегон — 43-акрове ранчо. Шлюб Новак і Моллоя тривав 44 роки — до смерті чоловіка 27 листопада 2020 року в 80-річному віці^[17].

Золотий глобус

• 1955 — Найкраща акторка-новачок (Фі).
• 1957 — Премія Генрієтти (світова улюблениця — акторка).

BAFTA

• 1957 — Номінація на найкращу іноземну акторку (Пікнік).

Берлінський міжнародний кінофестиваль

• 1997 — Почесна премія Золотий ведмідь за кар'єрні досягнення.