Кійосе

Кійосе розташоване в північній частині префектури. Місто засноване 1 жовтня 1970 року в результаті підвищення містечка Кійосе до статусу міста. Розташоване на плато Мусасіно, на кордоні з префектурою Сайтама. Місто сполучається зі столицею Токіо залізницею Сейбу.

Через брак води Кійосе користується каналом Нобідоме, що протікає в південній частині міста. На відміну від більшості насалених пунктів Кантоської рівнини, місто зберегло частину первісного рівнинного лісостепу.

Завдяки належним кліматичним умовам та свіжому повітрю, 1931 року в Кійосе було відкрито Державний шпиталь з лікування туберкульозу. Відтоді кількість медично-лікарняних установ зростала і наприкінці 1930-х років досягла 17. 1939 року тут відкрився Лазарет Імперської армії Японії. З другої половини 20 століття Кійосе перетворилося на один з провідних японських медично-наукових центрів. В місті знаходяться Товариство профілактики туберкульозу^[3], Інститут туберкульозу^[4], Токійський державний шпиталь^[5], Токійська педіатрична лікарня^[6], громадська лікарня «Армії спасіння»^[7].

Окрім медичних закладів в Кійосе розміщені Метеорологічний супутниковий центр Метеорологічного управління Японії^[8] та Університет соціальної роботи^[9].

Більшу частину Кійосу займає житловий комплекс. Місто відіграє роль «спального району» столиці Токіо.

Головними святинями Кійосу є синтоїстські святилища Суйтен та Хіе, в якому регулярно провадять традиційні для цієї місцевості «танці левів» та феєрверки.

Станом на 1 жовтня 2008^[1] площа міста становила &&&&&&&&&&&&&010.019000010,19 км². Станом на 1 липня 2011^[2] населення міста становило &&&&&&&&&&074236.&&&&0074 236 осіб.

• Японський університет соціальної роботи

• Кійосе // 『角川日本地名大辞典』 [Великий словник японських топонімів Кадокава]. 第13巻. 東京都 / 角川日本地名大辞典編纂委員会編. — 東京: 角川書店, 1978. (яп.)

Кійосе // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• (яп.) Офіційна сторінка міста Кійосе