Куя
Ку́я (яп. 空也, くうや[3]; 903—972) — японський релігійний діяч, буддистький монах 10 століття періоду Хей'ан, засновник течії куя, відгалуження секти Тендай, популяризатор Вчення Чистої Землі в Японії. Відомий також як Косьо (光勝) або «амідаїстький святець»[4].
| Куя 空也 | |
|---|---|
| яп. 空也 | |
 Статуя святого Куя. З вуст ченця лунають молитви, у вигляді будди Амітабхи. | |
| Народився | 903 |
| Помер | 972 Rokuharamitsu-jid, Район Хіґашіяма, Кіото, Японія |
| Країна | Японія |
| Місце проживання |  Японія |
| Діяльність | буддистський монах |
| Відомий завдяки | завдяки проповідуванню амідаїзму |
| Знання мов | японська[1] |
| Конфесія | секта Тендай |
| Батько | Імператор Дайґо[2] |
Короткі відомості
Точне місценародження і походження Куя невідомі. Існує припущення, що він був представником Імператорської родини Японії.
Куя навчався у монастирі Кокубундзі провінції Оварі. Проте згодом він полишив його і став проповідувати буддизм мирянам. Чернець подорожував різними провінціями Японії, повчаючи, що той хто вірить у рятівну силу будди Амітабхи і молиться до нього словами: «Навертаюся до будди Амітабхи»[5], отримає спасіння — переродження у раю «Чистої землі». Окрім проповідей на базарах, за що отримав прізвисько «базарний святець», Куя допомагав будувати мости, дороги і храми у регіонах Японії. Зокрема його зусиллями був споруджений столичний монастир Сайкодзі, пізніше відомий як монастир Рокухара-Міцудзі.
Куя належить винахід «танцювальної молитви»[6] до будди Амітабхи, що отримав назву «танок Куя». Під час цієї молитви послідовники монаха брязкали у каструлі чи двзовники і, співаючи літанії на честь Амітабхи, танцювали.
Примітки
Джерела та література
- 石井義長 著『空也上人の研究―その行業と思想』法藏館、2002.
- 石井義長 著『阿弥陀聖 空也』講談社、2003.
- 伊藤唯真 編『浄土の聖者 空也』吉川弘文館、2004.
- 堀一郎 著『空也』吉川弘文館、1963.
Посилання
 | Це незавершена стаття про філософа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |