Курникова Анна Сергіївна

Вона народилася в Москві (Радянський Союз) у родині Алли й Сергія Курникових; її родина пізніше мігрувала в Сполучені Штати. Тепер, вона проживає в Маямі, Флорида.

Тенісна кар'єра як професіонала Курникової була закінчена в 2005, через серйозні проблеми зі спиною. Вона мала невеликий успіх в іграх одиночних розрядів, але більшого успіху вона домоглася в парному розряді. З Мартіною Хінгіс як партнеркою по парі, вона виграла Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу в 1999 й 2002.

Стиль гри Курниковій відповідає профілю парного гравця. Її порівнювали з такими гравцями як Пем Шрайвер й Пітер Флемінг).

З раннього віку Анна навчалася в Тенісній академії Ніка Болетьєрі.

У віці 13 і 14 років, Курникова ставала чемпіоном ITF серед юніорок. Виграла кілька турнірів, включаючи відкритий чемпіонат Італії серед юніорів у 1995.

Курникова дебютувала в професійному тенісі у 14 років у Кубку Федерації, граючи за Росію, і стала наймолодшою спортсменкою, яка брала участь і здобула перемогу. У 15 років вона досягла четвертого раунду Відкритого чемпіонату США з тенісу і була зупинена легендарною Штеффі Граф.

Курникова була членом російської делегації на Олімпійських Іграх у 1996 в Атланті, США. У 1997, у віці 16 років, досягла півфіналу Вімблдонского турніру, де вона програла майбутньому чемпіонові, Мартіні Хінгіс, з рахунком 6-3, 6-2. 1998 рік був її роком прориву, вона увійшла до 20 найкращих тенісисток за версією WTA і здобула значні перемоги над Мартіною Хінгіс, Ліндсі Девенпорт, і Штеффі Граф. Двічі Курникова виграє Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу (1999, 2002) у жіночій парі з Мартіною Хінгіс.

Курникова показувала успішний теніс у парі, вигравши 16 турнірів, два з яких на кортах Мельбурна, і була фіналісткою Відкритому чемпіонаті США з тенісу та у Вімблдонському турнірі. Найвище її досягнення — це номер 1 рейтингу Жіночої Тенісної Асоціації у парі. У парному розряді вона виграла 200 матчів, програвши 71. Її кар'єра як одиночного гравця після 1999 була не зовсім вдалою. Їй вдавалося зберегти свій рейтинг у межах 10 та 15 рядків (найкраще досягнення N 8), але їй не вдалося виграти, жодного великого тенісного турніру. Як гравець, Курникова вела агресивну гру й мала високу швидкість переміщення по корту, грала від кута до кута; однак маючи ці гарні показники в одиночному розряді, вона дуже часто губила перевагу на своїх подачах. В одиночних іграх вона виграла 209 матчів, програвши 129.

У заключні роки своєї кар'єри вона почала відчувати гострі приступи болю в області спини, що приводило до частих відмов від виступів на іграх і втрати рейтингу. Курникова не грала у турі WTA з 2003, але продовжувала грати виставочні матчі з благодійних причин.

Наприкінці 2004, вона взяла участь у трьох турнірах, організованих Елтоном Джоном і тенісними гравцями Сереною Вільямз й Енді Роддіком. У січні 2005, вона зіграла в парі на благодійному турнірі через цунамі в Індійському океані з Джоном Макінроєм, Роддіком і Кріс Еверт.

У листопаді 2005, вона об'єдналася з Мартіною Хінгіс, граючи проти Лайзи Реймонд й Саманти Стосур у фіналах благодійного турніру WTT.

В інтерв'ю журналу «ELLE» у липня 2005, Курникова заявила, що, якби не проблема зі здоров'ям, то вона повернулася б у Великий теніс.

Анна з 17 років почала з'являтися на обкладинках глянцевих журналів. Курникова попадає в список 50-ти найкрасивіших людей журналу People в 1998, 2000, 2002, 2003 роках. Анна набуває всесвітню популярність. Вона стає рекламним агентом багатьох знаменитих фірм: Adidas, Berlei, Yonex, Omega, інтернет-порталу Lycos й інших. Її рекламні контракти в багато разів перевищують призові від турнірів. Анна веде публічне життя: таблоїди всього світу раз у раз повідомляють про її романи зі знаменитостями: Павлом Буре, Сергієм Федоровим, Енріке Іглесіасом. У 2000 році займала 58 рядок у списку знаменитостей журналу Forbes.

Можна констатувати той факт, що на рубежі кінця 90-х—початку 21-го століття Анна Курникова стає найвідомішою росіянкою на планеті. У 2002 році читачі журналу FHM ставлять Анну на перший рядок у 100 найсексуальніших жінок світу. З 2003 року Анну часто помічають у компанії з Енріке Іглесіасом — ходять плітки, що вони таємно одружені. 16 грудня 2017 року народила двійню від Енріке Іглесіаса: сина Ніколаса і дочку Люсі^[1].

Останнім часом у зв'язку із завершенням тенісної кар'єри інтерес до Анни зменшується: так, наприклад, за даними сайту AskMen.com Курникова перемістилася з 52-го (2005) на 99-е (2006) місце в списку найбажаніших жінок планети.

В Техаському холдемі Анною Курніковою прозвали туз-король на префлопі (англ. AK): начебто і гарна карта, але рідко виграє^[2].

• Зіна Шільке

• Офіційний сайт Анни Курникової [Архівовано 22 травня 2010 у Wayback Machine.]