Куниця Ада Іллівна

Куниця Ада Іллівна
Куниця Ада Іллівна
Народилася	17 вересня 1943; Верблюжка, Новгородківський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Померла	5 травня 2005 (61 рік); Київ, Україна
Поховання	Верблюжка
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	театральний режисер
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
	; ; ;

А́да Іллі́вна Куни́ця (1943—2005) — радянська і українська театральна режисерка.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куниця.

Життєпис

Народилась 1943 року в селі Верблюжка Новгородківського району Кіровоградської області.

1967-го закінчила Київський інститут театрального мистецтва (курс Володимира Скляренка).

Відтоді працювала в Першому українському театрі для дітей та юнацтва у Львові. Протягом 1983—1986 років — головний режисер. Здійснила постановки вистав у театрах Києва, Харкова та Черкас. Спільно з художницею Іриною Нірод вони творили вишукано- довершений світ театральної казковості.^[1]

Від 1994 року — провідний спеціаліст Міністерства культури і мистецтв України.

Працювала зокрема із Оленою Башею.

Померла 2005 року у Києві, похована у рідному селі.

Творчість

Вистави:

«Таня» Олександра Арбузова (1968),
«Таланти і шанувальники» Олександра Островського (1973),
«Вічно живі» Віктора Розова (1975),
«Снігова королева» Євгена Шварца (1976),
«За двома зайцями» Михайла Старицького (1980),
«Сни Сімони Машар» Бертольда Брехта, Ліона Фейхтвангера (1984, вперше на українській сцені),
«Усі миші люблять сир» Дюли Урбана (1985),
«Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького (1988),
«Синіта» А. Дяченка (1991).

Фільмографія

«Дорога нікуди» (1992, 2-й режисер)

Примітки

Джерела

ЕСУ [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1]

Search