Кумарини

Кумари́ни — природні сполуки, в основі яких лежить бензо-альфа-пірон (лактон цис-орто-оксикоричної кислоти).

Класифікація

Кумарини, дигідрокумарини та їхні глікозиди: кумарин, дигідрокумарин, мелілотозид;
Гідрокси-, метокси- і метилендигідроксикумарини:
- з гідроксильними або алкоксильними групами в бензольному кільці: умбеліферон, ескулетин;
- з гідроксильними або алкоксильними групами в пірановому кільці: феруленол;
Фурокумарини:
- похідні псоралену (фуранове ядро сконденсоване з кумарином у 6,7-положенні): псорален, ксантотоксин, бергаптен;
- похідні ангеліцину (фуранове ядро сконденсовано з кумарином у 7,8-положенні): ангеліцин.
Піранокумарини: дигідроксамідин, віснадин;
3,4-бензокумарини: еллагова кислота;
Кумарини, які вміщують систему бензофурану, сконденсованого з кумарином у 3,4-положенні: куместрол.

Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
Інвентаризація флори України (Лікарські рослини – носії кумаринів) / Лебеда А.П. – Київ: Академперіодика, 2005. – 148 с.

Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.