Культура городищ

Культура городищ (ісп. cultura castreña; порт. cultura castreja) — археологічна культура IX — I ст. до н.е. , кінця бронзової — початку залізної доби, на північному заході Піренейського півострова. Охоплювала терени сучасної Північної Португалії, Галісії, Астурії. Фіксується з кінця бронзового віку до початку панування римської культури. Традиційно асоціюється з кельтами-галлеками, інколи пов'язується із докельтськими індоєвропейцями півострова — лузітанами. Названа за характерними укріпленими городищами (кастрами, castros), особливо великі з яких площею 20-50 га були містами (cividades, citânias). Типовими будівлями у межах городищ були круглі у фундаменті кам'яні хати. Найбільше скупчення пам'яток розташоване у Північній Португалії, в долині річки Аве — Багунте, Террошу, Брітейруш, Санфінш. Постала внаслідок катастрофи бронзової доби. На ранніх етапах існувала в межиріччі Дору й Міню, звідки поширилася на північ і схід, вздовж узбережжя Атлантики. Східна межа — річка Карес, південна – басейн нижнього Дору. Припинила існування після римського завоювання Іспанії. Більшість городищ занепала, невелика частина була перетворена на культові місця. Також — культура кастрів, культура кастро.