Кудлай Олексій Іванович

Закінчивши футбольну школу «Металіста», Кудлай вступив до Харківського державного інституту фізичної культури. За чотири роки у складі університетської команди, яку тренував Валерій Марченко, взяв участь у чемпіонатах ВНЗ, міста, області і КФК^[1]. В цей період встиг зіграти 5 матчів у вищій лізі чемпіонату України з футзалу за харківський клуб «Інга».

На четвертому курсі інституту отримав пропозицію з «Поліграфтехніки», який на той момент виступав у першій лізі чемпіонату України з футболу. Відігравши півтора року за команду з Олександрії отримав травму п'яти, відновлення від якої зайняло близько двох років.

Виступаючи в чемпіонаті Харкова з футзалу, отримав пропозицію від Юрія Кобзаря, який тренував ФК «Харків», що виступав у вищій лізі чемпіонату України з футзалу. Кудлай себе вдало проявив і через півроку перейшовши в запорізький «Віннер Форд-Університет» з яким здобув срібні нагороди чемпіонату і виграв Кубок України^[2] По закінченні сезону команда розпалася і наступний сезон захисник провів у складі «Запоріжкоксу» з яким знову здобув срібло у чемпіонаті і став фіналістом Кубка України.

Літом 2000 року головним тренером єкатеринбургської «Альфи» став Валерій Водян, який і запросив Кудлая в команду. У наступному сезоні у клубі змінився тренер — замість Валерія Водяна команду очолив Юрій Руднєв і «Альфа» виграв Кубок Росії та Кубок володарів кубків, але по завершенні сезону припинив своє існування. Після цього український захисник провів два сезони у «ВІЗ-Сінарі». Єкатеринбурзький очолив Юрій Руднєв, який і був ініціатором запрошення Кудлая.

З ініціативи все того ж Юрія Руднєва український захисник перейшов у найсильніший російський клуб «Динамо»^[1].

В кінці 2005 року прийняв російське громадянство, щоб не вважатися там легіонером^[3].

Після закінчення сезону 2006/07 керівництво «Динамо» вирішило дещо омолодити склад і з усіх варіантів продовження кар'єри захисник обрав «Спартак-Щолково». Після першого сезону у клубі продовжив контракт ще на 2 роки^[4].

Сезон 2009/10 провів у московському «Динамо-2», де був капітаном^[5], але через фінансові проблеми клуб припинив своє існування і після цього Кудлай приєднався до «Політеха» (Санкт-Петербург)^[6]. По завершенні сезону 2010/11 продовжив угоду з клубом^[7], а у січні 2012 року був призначений капітаном своєї нової команди^[8]. Санкт-петербурзький клуб очолював Юрія Руднєв, який і запросив відомого йому гравця.

В липні 2012 року приєднався до «Нової генерації»^[9]. Його хотів бачити в команді тренер Вадим Яшин, але незабаром його змінив Юрій Руднєв, який теж підтримав запрошення Кудлая^[10].

У сезоні 2013/14 працював помічником головного тренера «Сибіряка»^[11], відгукнувшись на пропозицію Юрія Руднєва.

Перед сезоном 2016/17 став тренером-гравцем смоленського «Автодору»^[12] і під його керівництвом клуб вперше в історії посів 4 місце у вищій лізі^[13].

Під керівництвом Кудлая «Корпорація-АСІ» виграла срібні нагороди вищої ліги^[14].

Дуже надійний і злий гравець, який має хороші бійцівські якості^[15].

«Віннер Форд-Університет»

• Вища ліга
  • Срібний призер (1): 1998/99

• Кубок України
  • Володар (1): 1998/99

«Запоріжкокс»

• Вища ліга
  • Срібний призер (1): 1999/00

• Кубок України
  • Фіналіст (1): 1999/00

«Фінпромко-Альфа»

• Кубок Росії
  • Володар (1): 2001

• Кубок володарів кубків
  • Володар (1): 2002

«ВІЗ-Сінара»

• Суперліга
  • Бронзовий призер (2): 2002/03, 2003/04

• Кубок Росії
  • Фіналіст (1): 2003/04

«Динамо»

• Суперліга
  • Чемпіон (3): 2004/05, 2005/06, 2006/07

• Кубок Росії
  • Володар (1): 2005
  • Фіналіст (1): 2006/07

• Кубок УЄФА
  • Володар (1): 2006/07

• Кубок УЄФА
  • Фіналіст (2): 2004/05, 2005/06

Збірна України

Срібний призер чемпіонату Європи (2): 2001, 2003

• У списку 18 найкращих футзалістів України (1): 1999/00
• Найкращий захисник другого етапу Кубка Росії: 2003/04^[16]

«Сибіряк»

• Суперліга
  • Бронзовий призер (1): 2013/14

Любить грати у хокей із шайбою та кататися на гірських лижах^[17].

• В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-737-3. (рос.)
• Статистический справочник «Ассоциация мини-футбола России. 10 лет» (рос.)
• МФК «Динамо». Десять лет побед! Юбилейное издание посвященное десятилетию МФК «Динамо». — Москва, 2012. — 253 с. (рос.)
• Команда, без которой нам не жить. 20-летию мини-футбольного клуба «Синара» посвящается / Ирина Сутукова. — Екатеринбург : Уральский рабочий, 2012. — 253 с. — 500 прим. (рос.)

• Гулій, Андрій (14 листопада 2013). Олексій КУДЛАЙ: «Три роки в Динамо були найцікавішими». sport.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль на офіційному сайті МФК «Динамо» [Архівовано 7 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль на архівному сайті Асоціації міні-футболу Росії (рос.)
• Профіль на сайті Асоціації міні-футболу Росії (рос.)
• Статистика виступів на сайті ГЛМФ (рос.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)