Крістіана-Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська
Крістіана-Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська (нім. Christiane Eberhardine von Brandenburg-Bayreuth; 9 грудня 1671, Байройт — 4 вересня 1727, Преч) — дружина Августа Сильного, курфюрстина саксонська, з 1697 року титулярна королева Речі Посполитої. Нащадок Великих Князів Київських і Королів Русі.
| Крістіана-Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська нім. Christiane Eberhardine von Brandenburg-Bayreuth | |
 | |
| Народження: | 19 грудня 1671[1] Байройт, Баварія[2] |
|---|---|
| Смерть: | 4 вересня 1727[2][3][1] (55 років) Pretzsch (Elbe)d, Бад-Шмідеберг, Віттенберг, Саксонія-Ангальт, Німеччина[2] |
| Поховання: | міська церква Байройтаd |
| Країна: | Німеччина |
| Релігія: | лютеранство |
| Рід: | Гогенцоллерни |
| Батько: | Christian Ernst, Margrave of Brandenburg-Bayreuthd |
| Мати: | Софія Луїза Вюртемберзька |
| Шлюб: | Август II Фрідріх |
| Діти: | Август III Фрідріх |
Біографія
Єдина донька маркграфа Християна Ернста Байрейтського та його дружини Софії Луїзи Вюртемберзької, дочки герцога вюртемберзького Еберхарда III, Христіана Ебергардіна вийшла заміж у 21 рік 10 січня 1693 року в Байройті за майбутнього курфюрста Саксонії Фрідріха Августа I. Незабаром стало очевидним, що шлюб був укладений тільки за політичними мотивами. Єдиний у Христіани й Августа син Август народився через три роки в Дрездені.
Крістіана була хрещеною матір'ю «арапа Петра Великого» Абрама Петровича, який згодом отримав прізвище Ганібал.
Крістіана залишилася вірною своєму протестантському віросповіданню, коли її чоловік перейшов в католицтво, щоби отримати корону Польщі. Христіана мешкала поперемінно в палацах у Преч і Торгау, і вона рідко з'являлася при дрезденському дворі. Христіана Ебергардіна померла на самоті у 55-річному віці й була похована 6 вересня в міській церкві Байройту. Ні її чоловік, ні її син на похороні не були присутні.
Примітки
Джерела
- (нім.) Stichart Franz Otto, «Galerie der sächsischen Fürstinnen; biogr. Skizzen sämtlicher Ahnfrauen des kgl. Hauses Sachsen», Leipzig, 1857.
- (нім.) Blanckmeister Franz, «Kurfürstin Christiane Eberhardine von Sachsen: eine ev. Bekennerin», Barmen, 1892.
- (нім.) Meyer Johannes, Frauengestalten und Frauenwalten im Hause Wettin, Bautzen, 1912.
- (нім.) Haake Paul, «Christiane Eberhardine und August der Starke: eine Ehetragödie», Dresden, 1930.
- (нім.) Lauckner Martin, «Eine alte Unterschrift von zarter Hand» // Sächs. Heimat, Hamburg, Jg. 1981.
- (нім.) Czok Karl, «August der Starke und Kursachsen», Leipzig, 1987. Aufgeklärter Absolutismus und kirchlich-religiöse Toleranzpolitik bei August dem Starken // Sachsen und die Wettiner. Chancen und Realitäten (Sondernummer der Dresdner Hefte); Dresden 1990.
- (нім.) Fellmann Walter, «Prinzessinnen. Glanz, Einsamkeit und Skandale am sächsischen Hof», Leipzig, 1996.
- (нім.) Kühnel Klaus, Königin ohne Krone // KK: August der Starke und das schwache Geschlecht, Dreikastanienverlag, Wittenberg, 2005.