Криворізька округа

Округа утворена 7 березня 1923 року постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини»^[1] (Катеринославської губернії) у складі таких, існуючих на той час, повітів: Криворізького, Никопольського (частини), В.-Дніпровського (частини), в складі таких районів (волостей):

1. Адамівський район з центром в Адамівці з волостей: Алферівської, Адамівської, Олександрівської й Гуляй-Пільської.
2. Апостолівський район з центром в Апостолові, з волостей: Грушевської, Мар'їнської, Покрівської, Костромської і Високопільської.
3. Казанківський район з центром в с. Казанці, з волостей: Миколаївської, Казанківської і Федорівської.
4. Криворізький район з центром в м. Кривий-Ріг, з волостей: Ново-Криворізької, Богоблагодатівської, Весело-Тернівської, Софіїво-Гейківської.
5. Долинський район з центром ст. Долинська, з волостей: Братолюбівської і Боківської.
6. Лозоватський район з центром в с. Лозоватці, з волостей: Ганнівської, Корсунської, Гуріївської і Лозоватської.
7. Михайлівський район з центром в с. Михайлівці, з волостей: Ново-Миколаївської, Михайлівської, Камянської і Бузулуцької.
8. Никопільський район з центром в м. Никополі, з волостей: Никопільської, Ново-Павлівської, Красно-Григор'ївської, Городищенської і Борисовської.
9. Пятихатський район з центром в с. Пятихатки, з волостей: Комісарівської і Саксаганської.
10. Петрівський район з центром в с. Петрівці, з волостей: Петрівської, Зеленської і Жовтянської.
11. Софіївський район з центром в с. Софіївці, волостей: Ордо-Васильївської, Софіївскої I-ї, Мар'янівської та Ізлуцької.
12. Широківський район з центром в с. Широкому, з волостей: Шестерянської, Миколаївської 1-ї, Широківської і Інгулецької.
13. Шолохівський район з центром в с. Шолохово, з волостей: Лошкарівської, Ново-Софіївської, Шолохівської, Покровської та Олексіївської.

На півночі округа межувала з Кременчуцькою округою, на північному заході з Зинов'євською, на південному заході з Миколаївською, на півдні з Херсонською та Мелітопольською, на південному сході Запорізькою та з Дніпропетровською на сході.

10 грудня 1924 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»^[2] центр Адамівського району Криворізької округи перенесено з с. Адамівки в с. Божедарівку, перейменувавши Адамівський район у Божедарівський⁣, а центр Петрівського району Криворізької округи — з с. Петрівки в с. Зелене, перейменувавши Петрівський район у Зеленівський.

За даними Катеринославського губернського статистичного бюро^[3] на 1 січня 1925 року в Криворізькому окрузі: районів — 13, а саме:

Сільрад — 159, населених пунктів — 1110.

Число населених пунктів по їх роду:

1. Міст-райцентрів — 1,
2. Містечок, сіл, колоній і деревень — 442,
3. Поселень і хуторів — 400,
4. Колективів, колгоспів, і сільськогосподарських артілей — 34,
5. Радгоспів — 20,
6. Копалень — 25,
7. Залізничних поселень — 186,
8. Інших поселень — 2.

3 червня 1925 року постановою ВУЦВК «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»^[4] скасовано з 1-го серпня 1925 року адміністраційно-територіальний поділ УСРР на губерні та з 15 червня 1925 року територію УСРР, не рахуючи АМСРР, поділено на 41 округ, серед них і Криворізький.

3 червня 1925 року територію Ново-Стародубського району віднесено в склад Криворізької округи з розформованої Олександрійської округи^[5].

За даними реєстру округ та районів по Україні Центральної адміністративно-територіальної комісії при ВУЦВК^[6]  на 1 жовтня 1925 року Криворізька округа має: районів — 14, а саме:

Сільрад — 184.

29 вересня 1926 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про зміни адміністративно-територіального поділу Криворізької округи»^[7] Ново-Стародубський, Лозоватський, Михайлівський та Шолохівський райони були розформовані. За рахунок їх територій були укрупнені Апостолівський, Долинський, Зеленський, Криворізький, Никопільський, Саксаганський, Софіївський, Широківський райони. Також з одних районів в інші було передано території декількох сільських рад. Перенесено районовий центр Зеленського району Криворізької округи з села Зелене до села Петрове того самого району, перейменувавши Зеленський район у Петрівський. Перенесено районовий центр Саксаганського району Криворізької округи з села Саксагани до присілка П'ятихатка того самого району, перейменувавши Саксаганський район на П'ятихатський.

За даними статистичного відділу НКВД РСФРР^[8] на 1 січня 1929 року Криворізький округ мав: районів — 10, а саме:

Сільрад — 184, міст — 2, інших населених місць — 1319.

2 вересня 1930 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»^[9] адміністративно-територіальний поділ Української соціалістичної радянської республіки на округи скасовано з 15 вересня 1930 року. З тієї ж дати встановлено 503 окремі адміністративні одиниці, з них 484 райони, що розподілялися за кількістю населення, перспективами зросту, можливістю інтенсифікації господарства та іншими економічними ознаками на три категорії. Тією ж постановою ліквідовано Широкинський район з віднесенням всієї його території до складу Криворізького району.

По колишній Криворізькій окрузі встановлено 10 районів:

• 
  Карта Криворізької округи у складі Катеринославської губернії, 1923
• 
  Карта Криворізької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Криворізької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

За даними на 1 жовтня 1925 року, складалася з 14 районів та 184 сільрад, населення становило 489 тис. осіб.

Відповідно до Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі проживало 565 012мешканців (48,16 % чоловіків і 51,84 % жінок). З них 71 705 були міськими, а 493 031 сільськими жителями.

За національним складом 87,9 % населення були українці, 5,4 % росіяни, 3,8 % євреї, 1,6 % німці, 0,55 % білоруси^[10]

Рідна мова населення Криворізької округи за переписом 1926 року^[10]

• Чурін (1923),
• Ушань А. І. (1924—.08.1925),
• Чувирін Михайло Євдокимович (.08.1925—18.11.1927),
• Фінковський Олексій Іванович (18.11.1927—1928),
• Маркітан Павло Пилипович (.09.1928—.08.1930).

• Колос Григорій Оксентійович (.03.1923—.12.1923),
• Гречнєв (.12.1923—1924),
• Лир'єв М. І. (1924—.12.1924),
• Копитовський (1924—.07.1925),
• Лир'єв М. І. (.07.1925—14.05.1926),
• Крупко Семен Никифорович (14.05.1926—.07.1927),
• Тацький Т. К. (.09.1927—1928),
• Голубятніков Михайло Данилович (1929),
• Голишев Георгій Юхимович (1929—.06.1930),
• Войтенко Георгій Григорович (.06.1930—.08.1930).

• Демоскоп. [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]

• Верменич Я. В. Криворізька округа// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 327. — ISBN 978-966-00-0855-4. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Верменич Я. В. Криворізька округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4. [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том 10–16. Таблица VI. Население по полу, народности. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—1929. (рос.)
• Криворожский округ (1923—1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. (рос.) [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Матеріяли до опису округ УСРР. Криворізька округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків: [Київ-Друк], 1926. — VIII, 52 c. : іл.
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.