Крачковська Ніна Василівна

Ніна Василівна Крачковська народилася 17 квітня 1930 року в Москві. Її батько Василь Полікарпович Крачковський — родом зі Ставрополя — був викладачем і професором Московського університету шляхів сполучення, працював в управлінні залізничного транспорту. Мати закінчила Інститут благородних дівиць, займалася господарством та вихованням дітей. У 1938 році батька заарештували і розстріляли. Родину переселили з їхнього будинку у скромне житло. Мати теж ув'язнили, а через рік випустили. Ніна з братом Володимиром жили в той час у рідних та знайомих. Мати працювала швачкою в артілі, шила білизну для військових.

Після школи у 1949 році Ніна вступила на акторський факультет ВДІКу до Василя Васильовича Ваніна, після його смерті у 1951 році вчилася у Володимира В'ячеславовича Бєлокурова.

На третьому курсі її запросили на головні ролі у фільмах «Кортик» та «Командир корабля». Роль Наташі в «Командирі корабля» стала її дипломною роботою.

Закінчила ВДІК у 1954 році. Її зарахували до штату кіностудії «Мосфільм» та до Театру-студії кіноактора, на сцені якого вона зіграла у 20 спектаклях: «Іван Васильович», «Дурочка», «Суворе поле», «Таня», «Варвари», «Сьогодні свято», «Той, що несе в собі», «Зухвалі земляни», «Диво» (1976, реж. С. Куліш), «Комедія помилок», «Жіночій бунт» та інших. Великий успіх мав мюзикл «8 жінок», та попри успіх у глядачів, мюзикл не прийняли «нагорі», тому його ніколи не було на афішах.

Вона почала успішно зніматися в кіно: «Педагогічна поема», «Є такий хлопець», «Вони були першими», «Родина Ульянових». Потім стали рідше запрошувати, та й ролі були гірше. Вона працювала на дубляжі.

У 1962 році її брат, звукооператор Володимир Крачковський, одружився з акторкою Наталією Бєлогорцевою, яка з того моменту стала Наталією Крачковською. Акторок почали плутати. Їхні фільмографії також змішувалися.

У 1995 році вона пішла з Театру-студії кіноактора. Разом з іншими акторами (Лариса Лужина, Володимир Конкін) грала в антрепризному спектаклі «Курка». Актори назвали свою команду «Арте-Фарт», вона проіснувала кілька років.

Померла 12 березня 2021 року в 90-річному віці^[2].

• Батько: академік Василь Полікарпович Крачковський (25 грудня 1892 (7 січня 1893), Ставрополь — заарештований 6 березня 1938, засуджений 22 серпня 1938 року до страти, у той же день був розстріляний та похований на «Коммунарці») — фахівець з будівництва залізниць, працював в Московському університеті шляхів сполучення професором і деканом шляхового факультету^[3].
• Чоловік: режисер-документаліст Владлен Павлович Трошкін (20 лютого 1930 — 22 листопада 2015).
  • Дочка: Олена (нар. 8 серпня 1956), закінчила кінознавчий факультет ВДІКу, працювала редактором.
• Брат: Володимир Васильович Крачковський, звукорежисер (14 серпня 1923 — 2 липня 1988).
  • Дружина брата: Наталія Леонідівна Крачковська (24 листопада 1938 — 3 березня 2016), акторка, Заслужена артистка РРФСР (1998).
  • Племінник: Василь Володимирович Крачковський (нар. 1963), працює на «Мосфільмі» звукорежисером. У 1996 році номінувався на премію «Ніка».
  • Внучатий племінник: Володимир Крачковський (нар. 1991).