Кравцевич Олександр Костянтинович
| Олександр Кравцевич | |
|---|---|
| Аляксандар Краўцэвіч | |
 Олександр Кравцевич у м. Варшаві | |
| Народився | 13 вересня 1958 (65 років) Лупачіd, Aziorkaŭski Sieĺsavietd, Мостівський район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР Білорусь |
| Національність | білорус |
| Діяльність | археолог, історик, лектор |
| Галузь | медієвістика |
| Alma mater | Історичний факультет БДУ (1981) |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук (1999) |
| Науковий керівник | Трусов Олег Анатолійович і Рибаков Борис Олександрович |
| Вчителі | Mikhas Tkachowd |
| Заклад | Гродненський державний університет імені Янки Купали, Інститут історії НАН Білорусіd, Belrestavratsiad, Q57594168?, Ряшівський університет, Варшавський університет, Європейський гуманітарний університетd, Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету і Q120478822? |
| Членство | Belarusian Historical Societyd і Спілка білоруських письменників |
| У шлюбі з | Academy of Economics in Białystokd |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
Олександр Костянтинович Кравцевич (біл. Алякса́ндр Канстанці́навіч Краўцэ́віч, рос. Алекса́ндр Константи́нович Кравце́вич; нар.13 вересня 1958 р.) — білоруський історик-медієвіст, археолог, доктор історичних наук.
Життєпис
Народився у с. Лупачах Мостівського району Гродненської області Білоруської РСР у родині вчительки й селянина.
Завершивши навчання у восьмирічній школі в 1973 році вступив на навчання до Гродненського технікуму фізичної культури. Після закінчення навчання в технікумі на «відмінно» в 1976 р. вступив на історичний факультет Білоруського державного університету.
В університеті оформилися його наукові інтереси, пов'язані з археологією і середньовічною історією Білорусі.
Під час літніх канікул у складі будівничого загону працював на будівництві калійного заводу в Солігорську (1978 р.), Байкало-Амурської магістралі (1979—1980 рр.). З 1980 р. брав активну участь в археологічних експедиціях Білоруського Реставраційно-проектного інституту під керівництвом Олега Трусова.
У 1981 р. з відзнакою закінчив університет, вступив до аспірантури Інституту археології АН СРСР. Аспірантуру закінчив в 1984 р., а в 1988 р. під керівництвом академіка Бориса Рибакова[1] захистив кандидатську дисертацію за темою «Міста і замки Білоруського Понемоння XIV—XVII століть (планування, культурний шар)».
Працював молодшим науковим співробітником відділу археології Інституту історії АН БРСР (1985—1987 рр.), керівником відділу архітектурно-археологічних досліджень Білоруського Реставраційно-проектного інституту (1987—1990 рр.), завідувачем відділом археології архітектурно-реставраційного кооперативу «Арк» (1991—1993), заступником голови Державної інспекції охорони історико-культурної спадщини (1993 р.), першим проректором Гродненського державного університету (1994—1995 рр.).
У 1995 р. вступив до докторантури Білоруського державного університету. З лютого 1996 р. до травня 1997 р. стажувався в Ягеллонському університеті в Кракові під керівництвом професора Єжи Виразумського. В цей час підготував основну частину своєї докторської дисертації «Велике князівство Литовське в другій половині XII — початку XIV століть: генезис держави за письмовими та археологічними джерелами», яку захистив 4 грудня 1998 року.
Від 1999 р. регулярно викладає в університетах Польщі. У 2001 р. був обраний головою виконкому Ради Білоруського історичного товариства. З 1998 р. — редактор журналу «Історичний Альманах» (Гродно). Від червня 2015 р. — ведучий циклу передач «Загадки білоруської історії» на телеканалі «Белсат».
Праці
- (біл.)Краўцэвіч А. К., Майстар наш продак. — Мн.: Народная асвета, 1990. — 88 с.
- (біл.)Краўцэвіч А. К., Гарады і замкі Беларускага Панямоння 14-18 ст.: Планіроўка, культурны слой. — Мн.: Навука і тэхніка, 1991. — 171 с.
- (біл.)Краўцэвіч А. К., Якшук Г. М., Стары Мір. — Мн.: Навука і тэхніка, 1993. — 85 с.
- (біл.)Краўцэвіч А. К., Тэўтонскі ордэн ад Ерусаліма да Грунвальда. — Мн.: Навука і тэхніка, 1993. — 46 с.
- (біл.)Краўцэвіч А. К., Гродзенскі замак. — Мн.: Юнацтва, 1993. — 47 с.
- (біл.)Здановіч Н. І., Краўцэвіч А. К., Трусаў А. А., Матэрыяльная культура Міра і Мірскага замка. — Мн.: Навука і тэхніка, 1994. — 152 с.
- (біл.)Краўцэвіч А. К., Стварэнне Вялікага Княства Літоўскага [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Рэд. Георгі Штыхаў. — Мн.: Беларуская навука, 1998. — 208 с.
- (біл.)Краўцэвіч А. К., Вялікі князь Вітаўт. — Мн.: Юнацтва, 1998. 48 с.
- (біл.)Краўцэвіч А. К., Стварэнне Вялікага Княства Літоўскага. — 2-е выданне. — Жэшаў, 2000. — 238 с.
- (біл.)Замкі Гедыміна пры заходняй мяжы Літвы [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Castrum, urbis et bellum / Рэд. Генадзь Семянчук, Андрэй Мяцельскі. — Баранавічы, 2002. — 422 с ISBN 985-6676-13-4
- (пол.)Krawcewicz Aleksander, Powstanie Wielkiego Księstwa Litewskiego. — Białystok: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Ekonomicznej w Białymstoku, 2003. — 191 s.
- (біл.)Тэрміны «Літва» і «Летува» ў сучаснай беларускай гістарыяграфіі // Гістарычны Альманах том 9 / 2004.
- (біл.)Краўцэвіч А. К., Міндаўг-Mindauh: Пачатак гаспадарства: нарыс [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Мн.: Мастацкая літаратура, 2005. — 163 с. іл.
- (біл.)Краўцэвіч А. К., Гістарычная Літва і этнагенез беларусаў [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.] // Наша Слова. — 2009. — № 11 (902).
Нагороди
- 2013 р. — Премія імені Францишка Богушевича[2]
Примітки
Джерела
- Краўцэвіч А. К. // Археалогія і нумізматыка Беларусі: Энцыклапедыя. — Мн., 1993. — С. 341.
- Краўцэвіч А. К. // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мн., 1997. — Т. 4. — С. 254.
- Краўцэвіч А. К. // Выкладчыкі Гродзенскага дзяржаўнага універсітэта імя Янкі Купалы. — Гродна, 1999. — С. 250.
- Пяткевіч А. М. Краўцэвіч А. К. // Людзі культуры з Гарадзеншчыны. — Гродна, 2000. — С. 163.
- Краўцэвіч А. К. // Вялікае Княства Літоўскае: Энцыклапедыя. — Мн.: БелЭн, 2006. — Т. 2. — С. 144.
Посилання
- (біл.)Краўцэвіч А. К.,. Біяграфія. Беларускія аўтары. Камунікат. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 2009-08-9.
- (біл.)Аляксандр Краўцэвіч [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.] // pawet.net.
 | Це незавершена стаття про особу Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |