Костанай
Костана́й (каз. Қостанай, Qostanaı) — місто у Казахстані, на річці Тобил, обласний центр Костанайської області. До 1997 року мав назву Кустанай. Населення міста становить 210 тисяч осіб.
| Місто Костанай каз. Қостанай, Qostanaı | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Казахстан | ||||
| Область | Костанайська | ||||
| Час заснування | 1879 | ||||
| Статус | з 1893 року | ||||
| Населення | 258990 осіб (2021) | ||||
| Площа | 240 км² | ||||
| Поштові індекси | 110000 | ||||
| Телефонний код | +7-+7 7142 | ||||
| Місцева влада | |||||
| Голова | Жундубаєв Марат Кунісбаєвич | ||||
| Координати | 53°13′09″ пн. ш. 63°38′03″ сх. д. / 53.21917° пн. ш. 63.63417° сх. д. 63°38′03″ сх. д. / 53.21917° пн. ш. 63.63417° сх. д. | ||||
| Карта | |||||
  Костанай | |||||
 | |||||
 Костанай у Вікісховищі | |||||
Історія
Місто Костанай утворене в 1879 році. На початку XX століття місто було великим торговельним центром і було однією з важливих ланок шляху, що зв'язує Азію з Росією. Один з англійських мандрівників, побуваших тут на початку 20 століття, назвав його в своєму щоденнику «другим Чикаго». У той час Костанай був великим ярмарком, двоповерхові дерев'яні будинки, в повітрі стояв пил, і вулиці були покриті піском. Не зважаючи на це, швейцарський громадянин Лорец (Lorez) побудував найбільший в регіоні Південного Уралу і на території сьогоденного Казахстану завод по виробництву пива, яке розливалося в спеціально вироблювані фірмові пляшки, що на ті часи було рідкістю. У 1950-ті роки населення міста і області помітно зросло у зв'язку з освоєнням ціліни. З післявоєнного часу дотепер на території Костанайської області продовжують збиратися великі урожаї зернових культур. На східному в'їзді до міста, з боку річки Тобол було встановлено напис з п'ятиметровими цифрами: «385 тис. тонн зерна», де число тонн оновлювалося щотижня.
Населення
Населення — 258990 осіб (2021[1]; 212617 у 2010, 214961 у 2009[2], 211172 в 2008[3], 222816 у 1999, 224598 у 1989).
За переписом 1897 року у містечку проживало 14 275 осіб[4]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[4]:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 10 444 | 73,16 % |
| татарська | 1 411 | 9,88 % |
| українська | 1 159 | 8,12 % |
| мордовська | 575 | 4,03 % |
| казахська («киргиз-кайсацька») | 463 | 3,24 % |
| башкирська | 124 | 0,87 % |
| «сартська» | 5 | 0,04 % |
| інші | 94 | 0,66 % |
| Разом | 14 275 | 100 % |
Економіка
В місті діє Кустанайазбест — один з найбільших світових виробників хризотил-азбесту у світі[5].
Транспорт
Міжнародний аеропорт, з якого здійснюються авіарейси по Казахстану, до Росії, Білорусі, Німеччини і інших країн.
Залізничний вокзал. За 120 км від міста розташований великий залізничний вузол — станція Тобол.
Виші міста
- Костанайський державний університет ім. А. Байтурсинова[6]
- Костанайський державний педагогічний університет
- Костанайський соціально-технічний університет[7]
- Костанайський інженерно-економічний університет ім. М. Дулатова[8]
- Костанайський медичний коледж
- Костанайський коледж автомобільного транспорту[9]
- Костанайський педагогічний коледж
Примітки
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костанай |
- Офіційний сайт акима Костанайської області (голови адміністрації області)
- Інформаційний сайт міста Костанай
- Неофіційний Костанайський форум
- Костанай online [Архівовано 4 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Костанай: корисні сторінки [Архівовано 26 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Освоєння цілини на Кустанайщині [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |