Корвети типу «Флавер»

Клас корветів відродився в Королівському флоті 1939 року, коли було перекласифіковано 112 конвойних (чи ескортних) шлюпів, збудованих у 1915—1938 роках для колоніальної служби.^[4] Але, усвідомивши неминучість війни, Британське Адміралтейство почало кілька термінових військових програм. Подібно до Першої світової війни, головна увага приділялась Флоту метрополії. Від ескортних же сил вимагались дешевизна, простота й можливість масового будівництва.^[4]

Адміралтейство звернулось до фірми Smith's Dock Со. Ltd South Bank в Мідлсборо з проханням розробити проєкт корабля, який можна було б швидко та у великій кількості будувати на верфях, що не мали досвіду військового кораблебудування. Як прототип було обрано раніше збудоване на тій же верфі китобійне судно Southern Pride, що використовувало просту в обслуговуванні парову машину, проте вугільний котел було замінено на нафтовий. Корпус корабля подовжили для розміщення погребів боєзапасу та екіпажу.

Швидкість нового корабля, 16 вузлів, хоч і невисока, була більшою, ніж у підводного човна в підводному положенні, натомість мала довжина дозволяла описувати циркуляцію практично на місці. Озброєння складалось з відкритої чотиридюймової гармати, огородженої барбетом, і (в окремих випадках) двофунтової зенітної гармати «пом-пом» на круговій платформі в кормі. Все це доповнювалось парою кулеметів «Льюїс» чи «Віккерс» на містку. Перші корвети з їхнім коротким полубаком і містком китобоя мало були схожими на бойові кораблі: на хвилі екіпажі, що складались із новобранців і резервістів, дуже швидко укачувало, а через короткий полубак палубу в районі надбудови сильно заливало.

Для того, щоб пристосувати кораблі до вирішення задач, що змінились, кулемети Льюїс на них замінили на 20-мм гармати Ерлікон, а для розміщення екіпажу, що зріс із 47 у первинному проєкті до 95 осіб, полубак подовжили спочатку до половини довжини корабля, потім до двох третин. Це ж допомогло вирішити проблему із затопленням. Іноді новий варіант називається «модифікованим Flower».^[1]

Служба у воєнний час^[5]

Прапор	Flower	Мод. Flower	Castle	Втрати
	150	26	39	21
	86	36	12	10
	-	3[6]	-	-
	-	2[6]	-	-
	10[6]	15[6]	-	-
	4[6]	-	-	-
	9[6]	-	-	2
	1[6]	-	-	-
	6[6]	-	1	3
	1[7]	-	-	-
	1[6]	-	-	-
	4[8]	-	-	4

Після поразки Франції в червні 1940 підводні човни країн Осі отримали зручні бази в окупованих гітлерівськими військами атлантичних портах. В результаті з'ясувалось, що по-перше, конвої потрібні у протичовновій обороні упродовж всього шляху слідування, а по-друге, їхні маршрути виявились у межах досяжності німецьких бомбардувальників і торпедоносців. Незважаючи на первинне призначення — прибережні дії, військова необхідність змусила з 1941 року використовувати корвети для охорони океанських конвоїв. Через нестачу ескортних кораблів основне навантаження з їх супроводження лягло на корвети типу Flower, єдиний тип, який можна було будувати швидко й у масовій кількості, незважаючи на те, що вони не були розраховані на тривале плавання й не мали достатнього зенітного озброєння. Кораблі успадкували від свого прототипу-китобоя чудову морехідність.

Первинно конвоювання проводилось лише від Британських островів до меридіану 30° з. д., після чого транспорти йшли самостійно. З часом запровадили охорону упродовж всього шляху. Але в типовому випадку корвети доходили тільки до точки передачі посередині Атлантики (англ. Mid-ocean Meeting Point, MOMP), де конвой приймала під охорону інша сторона. Звільнені кораблі підбирали зустрічний конвой і вели назад.^[9]

Служба на борту упродовж тривалих переходів була одноманітною, виснажливою та вкрай важкою психологічно. Умови проживання для офіцерів були прийнятними, але для матросів у переповненому, задушливому й сирому кубрику вони були важкими. Через неможливість збереження продуктів понад 2-3 дні, харчування тижнями складалось із сухого пюре й солонини. Основну частину екіпажів становили зовсім молоді хлопці, нестійкі до морської хвороби.

Для усунення основних недоліків проєкту (малого запасу пального та скупченості в житлових відсіках) було збільшено розміри корпусу, що дозволило розмістити й додаткове озброєння. Новий варіант, відомий як корвети типу «Касл» (англ. Castle), будувався починаючи з 1942 року. Подальше збільшення розмірів, установка двовалової силової установки для покращення живучості, посилення озброєння призвели до створення фрегатів типу «Рівер» (англ. River), що будувались з 1943.

Кораблі, що втратили необхідність після війни, були продані на злам, передані до дружніх флотів, проте 110 з них були продані як надлишки військового майна та почали використовуватись у цивільних цілях, були переобладнані на китобої й вантажні судна, буксири, метеорологічні судна. Кілька з них було придбано Пальямом і використовувались для нелегального транспортування євреїв до Палестини.

• А.В. Дашиян. Ескортні кораблі і тральщики. «Кораблі Другої світової війни. ВМС Великої Британії». Частина 2 (рос.). Морська Колекція. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description=, |accessyear= та |datepublished= (довідка)
• Corvettes / Flower class (англ.). сайт Uboat.Net. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 1 грудня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description=, |accessyear= та |datepublished= (довідка)
• British 4"/45 (10.2 cm) BL Marks IX and X (англ.). Naval Weapons of the World From 1880 to Today. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 1 грудня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description=, |accessyear= та |datepublished= (довідка)
• Britain 2-pdr (4 cm/39 (1.575")) Mark VIII (англ.). Naval Weapons of the World From 1880 to Today. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 1 грудня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description=, |accessyear= та |datepublished= (довідка)
• The Flower Class Corvette Forums [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Асоціація ветеранів, які служили на корветах типу «Flower» [Архівовано 10 січня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Flower Class Corvettes [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Щоденник флотського старшини з корвету HMS La Malouine за час проводки конвою PQ-17 [Архівовано 15 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
• The Cruel Sea на сайті IMDb (англ.) Фільм за повістю Ніколаса Монсаррата «Жорстоке Море»

Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.