Копти

Копти живуть переважно в містах Єгипту, інколи у маленьких містечках складаючи основу населення. Невеликі громади коптів є в Судані, Туреччині, Ізраїлі, Йорданії, Іраку, Кувейті та інших державах.

Про чисельність судити складно, адже спеціальних підрахунків не ведеться. Оцінно – понад 9 млн людей. Деякі офіційні оцінки стверджують, що християни (з яких більшість копти) становлять від 5 % до 10 % або менше населення, з більше ніж 83 млн єгиптян^{[1][2][3][4][5][6]} в той час як інші незалежні і християнські джерела оцінюють набагато вище цифри, до 23 % населення^{[5][1][2][3][7]}.

Копти в Судані налічують близько половини мільйона або 1 % від населення Судану.

Копти розмовляють єгипетським діалектом арабської мови. Коптська мова збереглася лише як мова церкви — нею написані церковні книжки і ведеться церковна служба.

Копти сповідують християнство монофізитського толку (Коптська православна церква), ще незначна частка — християни-уніати (Коптська католицька церква) і протестанти, переважно пресвітеріани.

Копти — нащадки давніх єгиптян, до арабської навали у VII столітті складали основне населення Єгипту. Значна частина коптів, навернувшись до ісламу, асимілювалася з арабами, вплинувши на етногенез єгипетських арабів.

Мусульманські завойовники як у адміністративний, так і економічний спосіб добивалися ісламізації коптів: землі монастирів передавалися мечетям, немусульман обкладали більш високими податками, у тому числі земельними. Саме тому монофізитство більшою мірою затрималося в містах, де копти навпаки являли економічно сильну потугу, зайняті переважно в секторі роздрібної і дрібногуртової торгівлі.

Єгипетський перепис 1897 повідомив, що відсоток немусульман — 14,7 % (13,2 % християн, 1,4 % євреїв). Єгипетський перепис 1986 повідомив відсоток немусульман — 6,1 % (5,7 % християн, 0,4 % євреїв). Зниження в єврейському поданні інтерпретується через створення держави Ізраїль, і подальшу еміграцію єгипетських євреїв. Там немає пояснення для зниження відсотка християн на 55 %, було висловлено припущення, що єгипетські переписи, проведені після 1952 були сфальсифіковані.

Копти – творці оригінальної культури, представленої зокрема літературою, мистецтвом і архітектурою.

Збереглися стародавні пам'ятки коптської літератури, майже цілком церковної.

У IV-VII ст. копти створили своєрідне мистецтво, яке значною мірою розвинулося на культурних традиціях Давнього Єгипту.

Архітектура представлена базиліками, гробницями, 2-4 поверховими житловими будинками; образотворче мистецтво – настінними розписами в монастирях, рельєфами з каменю і дерева, мініатюрами й орнаментами в рукописах; декоративно-ужиткове мистецтво – високохудожніми тканинами, виробами зі слонової кістки тощо.

Сучасна матеріальна культура коптів майже не відрізняється від культури єгипетських арабів.

Становище коптів полегшилося лише на початку XIX століття за правління Мухамеда Алі. Копти брали участь у єгипетському антиколоніальному національно-визвольному русі за незалежність.

Значними досягненнями в галузі коптської культури були створення Коптського музею у 1910 році та Вищого інституту коптських студій у 1954 році.

Нині за родом занять копти – переважно службовці, клерки, ремісники, торговці, робітники.

Найвідомішим коптом в 20 столітті був єгипетський дипломат та політик Бутрос Бутрос Галі (коптською мовою його ім'я BOYTPOC BOYTPOC ΓΑΛΗ), який з 1992 до 1996 року займав посаду Генерального секретаря ООН.

• За однією з версій, саме під впливом ісламу копти при вхідних дверях у церкву знімають взуття, проте лишаючись у головних уборах;
• Новий Рік копти відзначають 11 вересня (у високосний рік 12 вересня).

• Коптологія
• Місто Сміттярів – коптський квартал на околиці Каїра.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988 // Стаття «Копты», стор. 227 (рос.)
• Courbage Y. і Fargues P. Christians and Jews Under Islam, 1997 (англ.)
• Cramer M. Das christlich-koptische Agypten einst und heute. Eine Orientierung, Wiesbaden, 1959
• Denis E. Cent ans de localisation de la population chrétienne égyptienne, 2000 (франц.)
• Kamil J. Coptic Egypt: History and a Guide., Cairo, 1990 (англ.)
• Коптський інфо-портал [Архівовано 18 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Коптський музей (англ.)
• Офіційна сторінка переслідуваних коптів Єгипту (німец.)
• Коптські рукописи у Бібліотеці Лейденського університету (англ.)