Коктебель

Розташований на південно-східному узбережжі Чорного моря біля підніжжя гірського масиву Кара-Даг, за 116 км від кримської столиці Сімферополя і за 21 км від найближчої залізничної станції в місті Феодосія (автошлях Р29). Автовокзал забезпечує автобусний зв'язок із містами Сімферополь, Судак, Керч. Постійно курсують маршрутні таксі. У селищі є маршрутки типу 1, 2, 3…, що пов'язують усі вулиці та проспекти Коктебеля.

2841 осіб (2001 р.), у тому числі: росіян — 50 %, українців — 36 %, проживають також кримські татари, болгари, греки, німці і представники інших національностей.

Всеукраїнський перепис 2001 року показав наступний розподіл по носіям мови^[3]

Долини навколо Кара-Дагу здавна були заселені. Свідчення тому — бронзові сокири, знайдені біля східного схилу Святої гори. У VIII столітті на місці нинішнього Коктебеля був великий для того часу порт. У X столітті поселення зруйнували печеніги. Життя відновилося приблизно через 300 років. Із часом виникає невелике селище під назвою Коктебель (Коктебель з кримськотатарської мови — «країна блакитних скель»). Але більш обґрунтованою з наукової точки зору є інша версія. Словом töbel у кримськотатарській мові називають цятку на лобі у тварини. А kök töbel означає «сірий [кінь] із цяткою на лобі». На користь цієї версії свідчить те, що до середини XX століття в Джанкойському районі Криму існувало село Кара-Тебель (qara töbel — «вороний [кінь] із цяткою на лобі»).

Наприкінці XIII сторіччя поселення захопили венеційці, які називали його Каліера. В 60-х роках XIV сторіччя його відбили генуезці^[4]. В XV сторіччі місцевість опинилася під владою кримських ханів.

Коктебель у довоєнний час входив до складу Старо-Кримського району Кримської АРСР. У 1945 році селище було перейменоване на Планерське і входило до складу Судацького району Кримської області.

З 1960 року — смт, з 1979 року — у складі Судацького району, а з 1991 року — знов у складі міськради Феодосії.

У 2013 році голову селищної ради Олексія Булигу, який перебував на цій посаді з 1991 року, засудили до 3-х років позбавлення волі через незаконну передачу комунальної власності в оренду^[5].

Природно-ресурсний потенціал — сприятливі кліматичні умови для відпочинку.

Коктебель — курортне селище, що добре відоме в Україні і далеко за її межами.

Селище розташоване на межі гір, лісу і степу, що формує цілющий сухий і теплий клімат.

У селищі — 1 загальноосвітня школа; 2 дитячих садка; лікарня; школа мистецтв, Палац культури «Юбілейний», бібліотека; 1 пансіонат, 1 турбаза, Будинок творчості письменників «Коктебель», 4 бази відпочинку, 3 оздоровчих дитячих табори, 2 автокемпінги, готель; Будинок-музей М. Волошина; православний християнський храм.

• У південній частині Коктебельської долини розташоване плато Тепсень — середньовічне городище, архітектурно-археологічна пам'ятка.
• У 1997 році в селищі встановлена меморіальна дошка мистецтвознавцю, перекладачу, художнику А. Габрічевському. З 1984 у селищі діє Будинок-музей Максиміліана Волошина (44°57′30″ пн. ш. 35°14′49″ сх. д. / 44.95833° пн. ш. 35.24694° сх. д. / 44.95833; 35.24694).
• Поблизу Коктебеля розташований Карадазький заповідник.
• З 1970 року в селищі створена Енотека Коктебеля, подібна є в Масандрі.

У селищі з 6 по 10 вересня в Будинку-музеї Максиміліана Волошина пройшов IX міжнародний науково-творчий симпозіум «Волошинський вересень». Він зібрав представників 26 країн.^[6]

Починаючи з 2003 року Коктебель став місцем проведення міжнародного музичного фестивалю Jazz Koktebel.

З містом пов'язане життя багатьох діячів культури і науки: засновника дачного Коктебеля — академіка, лікаря ученого-виноградаря Едуарда Юнге; поета і художника Максиміліана Волошина, у будинку якого відпочивали Максим Горький, Олександр Грін, Михайло Булгаков, Марина Цвєтаєва, Ілля Еренбург; археолога Павла Шульца; письменниця Марієтта Шагінян; академік і конструктор космічних кораблів Сергій Корольов.

У 20-30-х рр. в околицях Коктебеля регулярно проводилися змагання з планерного спорту. Тут починали свій шлях в небо відомі льотчики і авіаконструктори: Сергій Анохін, Олег Антонов, Костянтин Арцеулов, Сергій Іллюшин та інші.

• 3373 Коктебелія — астероїд, названий на честь поселення.

• Д. С. Вирський, Р. г.. Коктебель [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 439. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Н. Ю. Караяні. Коктебель [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Коктебель у сестринських Вікіпроєктах
	Теми у Вікіджерелах?
	Коктебель у Вікімандрах?
	Коктебель у Вікісховищі?

• Koktebel.net [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• Коктебельський інтернет-ресурс «Наш Коктебель»(рос.)