Козленко Микола Харитонович

Народився 31 грудня 1921 року у селі Петрівському (нині Вишгородського району Київської області).

Учасник німецько-радянської війни, потрапив у полон, після чого був вивезений на примусові роботи до Німеччини^[1].

З 1949 року — актор Київського українського драматичного театру імені І. Франка. У 1951 році закінчив драматичну студію при театрі, учень Амвросія Бучми, Олексія Ватулі та Гната Юри.

У 1951–1956 роках працював в Луганському українському музично-драматичному театрі, з 1956 року — провідний актор Київського театру юного глядача.

Жив у Києві. Помер на 84-му році життя 8 березня 2005 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.4175556° пн. ш. 30.5007500° сх. д. / 50.4175556; 30.5007500).

Театральні роботи: Гайдай «Загибель ескадри» О. Корнійчука (1951, постановка Р. Єфіменко); Аркадій «В добрий час»; Платон Кречет «Платон Кречет» О. Корнійчука; Тарас Голота «Правда» О. Корнійчука; Сталін «Незабутній 1919-й» В. Вишневського; Сталін «Втеча» Д. Щеглова; Будьонний «В степах України» О. Корнійчука; Карл Моор «Розбійники» Ф. Шіллера (1956); Шульга «Молода гвардія» О. Фадєєва (1964, постановка О. Барсегяна).

Знявся у фільмах:

• «Якби каміння говорило...» (1958, Басараб),
• «Сашко» (1958, Михайло),
• «Григорій Сковорода» (1959, Сагура),
• «Солдатка» (1959, Сергій Ільїн),
• «Спадкоємці» (епізод),
• «Фортеця на колесах» (1960, Добрильченко),
• «Повія» (1961, Довбня),
• «Десятий крок» (1967, Смирнов),
• «Планета Сперанта» (1967, т/ф),
• «Страх» (1980, т/ф),
• «Ніна» (1971, словацький капітан)
• «Софія Грушко» (1971),
• «Закут» (1990, телефільм).

• Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 307.
• Хто є хто в Україні. — К., 1997. — С. 229.
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 668.
• Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 215.