Козирєв Микола Олександрович

Микола Олександрович Козирєв
Николай Александрович Козырев
Народився19 серпня (2 вересня) 1908(1908-09-02)
Санкт-Петербург
Помер27 лютого 1983(1983-02-27) (74 роки)
Ленінград
Похованнякладовище Пулковської обсерваторіїd
Місце проживанняЛенінградський університет
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьастроном, астрофізик
Alma materфізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Санкт-Петербурзький державний університет
Галузьастрономія, астрофізика
ЗакладПулковська обсерваторія
Кримська астрофізична обсерваторія
Вчене званнядоктор фізико-математичних наук
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
ДітиМикола Миколайович Казанськийd
Нагороди
Особ. сторінкаtimashev.ru/Kozyrev/

Микола Олександрович Козирєв (рос. Николай Александрович Козырев; 19 серпня (2 вересня) 1908(19080902), Санкт-Петербург27 лютого 1983, Ленінград) — радянський астроном-астрофізик.

Життєпис

Родився в Санкт-Петербурзі у дворянській сім'ї. У 1928 закінчив фізико-математичний факультет Ленінградського університету. Після закінчення навчання прийнятий аспірантом в Головну астрономічну обсерваторію СРСР в Пулково. Працював у Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту. Після закінчення аспірантури (1931) зарахований разом з В.А.Амбарцумяном в штат обсерваторії фахівцем першого розряду. Паралельно з роботою в обсерваторії читав лекції з теорії відносності в Ленінградському педагогічному інституті.

Через конфлікт з директором 8 березня 1936 був звільнений з Пулковської обсерваторії.

7 листопада 1936 був заарештований, а 25 травня 1937 засуджений[1] у зв'язку з «Пулковською справою» на 10 років тюрми. До травня 1939 відбував покарання у місті Дмитровськ-Орловський Курської області, потім етапований в Норильлаг НКВД (Норильськ, Дудинка). З січня 1940 переведений за станом здоров'я на Дудинську мерзлотну станцію, де працював геодезистом, навесні 1940 розконвойований, а в грудні того ж року призначений начальником мерзлотної станції.

25 січня 1941 , нібито за ворожу агітацію серед ув'язнених, засуджений повторно на 10 років позбавлення волі. Деякі пункти обвинувачення:[2][3]

Після суду був переведений в Норильськ і призначений на роботу на металургійний комбінат інженером Теплоконтролю.[6] Навесні 1943 за станом здоров'я був переведений на роботу в Геологічне управління Норильського комбінату інженером-геофізиком. До березня 1945 працював виконробом експедиції на Хантайському озері і начальником Північного магніторозвідувального загону Нижньо-Тунгуської геологічної експедиції.

14 грудня 1946 за клопотанням колег-астрономів звільнений умовно-достроково, як талановитий вчений, а 21 лютого 1958 повністю реабілітований.

У 1947 захистив докторську дисертацію на тему «Джерела зоряної енергії та теорія внутрішньої будови зірок».

1957 року одружився з вченою-археологом Козирєвою Риммою Василівною. У подружжя народилося двоє синів: Дмитро (1958) і Федір (1961).[7]

До 1958 працював у Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР, потім у Пулковській обсерваторії .

Наукова діяльність

Основні наукові праці присвячені фізиці зірок, дослідженню планет і Місяця. Розробив теорію протяжних зоряних атмосфер і встановив ряд особливостей випромінювання, що виходить з них (1934, ця теорія була узагальнена С.Чандрасекаром і отримала назву теорії Козирєва—Чандрасекара). Розробив теорію сонячних плям при припущенні, що пляма перебуває у променевій рівновазі з навколишньою фотосферою. Виявив в спектрі темної частини диска Венери емісійні смуги, дві з яких були приписані молекулярному азоту (1953).

Отримав спектрограми місячного кратера Альфонс, що вказують на вихід газів (молекулярного водню і вуглецю) з центральної гірки кратера. Цей прояв свідчить про вулканічні явища на Місяці або про тектонічні переміщення біля його поверхні[8]. Явище вулканічної діяльності на Місяці як наукове відкриття внесено в Державний реєстр наукових відкриттів СРСР під № 76 з пріоритетом від 3 листопада 1958.[9]

Передбачив відсутність магнітного поля у Місяця за кілька років до перших космічних експедицій до нього (в 1959 це передбачення було підтверджено вимірами, зробленими станцією «Луна-1»). Виявив водень в атмосфері Меркурія (1963) на підставі порівняльного вивчення контурів ліній водню в спектрах Меркурія і Сонця. Зробив висновок про високу температуру (до 200 000 К ) в центрі Юпітера.

Розробив основи і успішно намагався підтвердити експериментальними даними фундаментальну теорію, що описує поведінку фізичного часу («Причинна механіка»). Приводом для роздумів про роль фізичного часу в житті зоряної матерії послужили оцінки енерговиділення зірками, яке не може пояснюватися термоядерними реакціями в них.

На його думку, "дзеркала з алюмінієвим покриттям виявилися здатними відображати і фокусувати «потоки часу». При дзеркальному відображенні ХІД часу, як псевдоскаляр, змінює знак. Тому Світ із зворотною течією часу повинен бути рівноцінний нашому Світові, відбитому в дзеркалі. ... Досліди показали, що відбиватися дзеркалом може тільки дія випромінюючих час процесів..."[10][11][12]

«Причинна механіка» і псевдонауковці

Останнім часом з'явилася велика кількість статей і праць, приписуваних Миколі Козирєву, а також посилань на неіснуючі роботи або неіснуючі твердження Миколи Козирєва. Часто в цих матеріалах, виконаних у містичному дусі, містяться «докази» існування таких явищ як «надсвітові сигнали», «торсіонні поля», «розум всесвіту»[13]. Подібних робіт Микола Олександрович Козирєв ніколи не видавав[14][15].

Праці

Відзнаки та пам'ять

Нагороджений золотою медаллю Міжнародної академії астронавтики (1970).

Іменем Козирєва називані

Виноски

Література

  • Астрономические наблюдения по методике Козырева и проблема мгновенной передачи сигнала
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Козырев Николай Александрович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  • Картина мира: наука, философия и религия. Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 100-летнему юбилею астрофизика Н. А. Козырева. СПб.: «Европейский Дом», 2009.-262

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв