Ковнірівський корпус
Ковнірівський корпус — пам'ятка архітектури XVII—XVIII ст. в стилі українського бароко. Розташований на території Києво-Печерської лаври, колишнє службове приміщення монастиря. Названий на честь майстра-каменяра Степана Ковніра, з ім'ям якого пов'язане зведення будівлі.[2][3]
| Ковнірівський корпус | |
 | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Київ[1] |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
 | |
 Ковнірівський корпус у Вікісховищі | |
30°33′28″ сх. д. / 50.435638888916663802° пн. ш. 30.55777777780555482° сх. д.
Історія
Південна частина споруди — монастирська проскурниця — зведена у XVII ст. На початку XVIII ст. Степан Ковнір побудував поруч книжкову крамницю з окремим входом. Над всім будинком, що утворився, звели шість фронтонів.[3]
Після пожежі у 1744—1746 роках Степан Ковнір відбудував обидва будинки, надавши їм сучасного вигляду.[3] Під час Другої світової війни будівля була частково зруйнована. Відновлена у 1963 році за проектом архітектора М. Олександрової.[2]
Зараз в приміщені Ковнірівського корпусу знаходиться Скарбниця Національного музею історії України.[3]
Архітектура
Серед цивільних пам'яток Києво-Печерської лаври Ковнірівський корпус вирізняється оригінальними архітектурними формами. Корпус складається з двох споруд — проскурниці і крамниці, але сприймається як одна будівля. Розміри будівлі — 49 х 13 метрів.[2] Споруда об'єднана шістьма фігурними фронтонами, оздобленими у стилі українського бароко. Найбільший фронтон — над проскурницею, найменший над прибудовою і чотири однакові над крамницею. Два фронтони за своїми формами близькі до бокових фронтонів Успенського собору. Стіни поділені пілястрами, які переходять у профільний карниз.[3]
Примітки
Див. також
- Степан Дем'янович Ковнір — український архітектор, майстер українського бароко.
- Скарбниця Національного музею історії України
Посилання
- Офіційний вебсайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника [Архівовано 1 Грудня 2018 у Wayback Machine.]