Киселівка (Херсонський район)

Вулиці

В Кіселівці налічується 26 вулиць та 2 провулки^[2].

Провулки

Перша писемна згадка про Киселівку припадає на 1856 рік, коли в ньому нараховувалося 26 дворів. У 1859 році на території села були засновані хутори: Русолови, Ново-Кирилівка, Кисельова, Новікові, Русакові, які згодом об'єдналися у Киселівку. У 1896 році на території Кисельових хуторів налічувалося вже 127 дворів, мешкало 662 особи і працювало 3 лавки.

Протягом Української революції село стало частиною проголошеної III Універсалом Української Народної Республіки. З початком Першої радянсько-української війни, у січні 1918 року в Киселівці розпочалась радянська окупація. З 4 квітня і до кінця 1918 року село зайняли українські та союзні війська. Наступного року село опинилося в зоні, підконтрольній англо-франко-грецьким військам. У березні 1919 року частини Червоної Армії повторно захопили владу. З серпня 1919 року по січень 1920 року в районі села діяли денікінці, але остаточний контроль над населеним пунктом встановили саме більшовики. У 1921 році організована сільськогосподарська артіль найбіднішого селянства, яка 14 березня 1924 року реорганізувалася у сільськогосподарську комуну імені Петровського і мала в користуванні 180 десятин орної землі.

У 1929 році, під час примусової колективізації, у Киселівці було створено 4 колгоспи. Все виробництво проводилось вручну, пізніше з'явилися трактори «Універсал» та «Т-65», які стали справжнім подарунком для села.

Село постраждало від Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. Згідно з мартирологом Національної книги пам'яті України, складеного на основі різних джерел, встановлено імена 24 загиблих^[3]. Через опір колективізації та геноциду в селі відбувалось відкриття кримінальних справ проти місцевих жителів^[4].

У роки другої світової війни на фронтах воювали 206 киселівців, 79 із них так і не повернулися додому, 150 нагороджено орденами і медалями. У 1971 році на території села проживало 85 ветеранів Німецько-радянської війни, на 20 жовтня 2012 року їх залишилось лише троє — це Костюшко Цезар Іванович, Павловська Ксенія Юхимівна і Романова Любов Лук'янівна.

1 жовтня 1964 року був створений радгосп «Молода гвардія». Першими директором став Гуман Микола Васильович, який залишався незмінним керівником протягом 16 років. Його змінив Григорій Григорович Лущан. Довгий час, як і М. В. Гуман, він працював пліч-о-пліч з головним агрономом радгоспу Урсалом Валентином Дмитровичем. За радгоспом було закріплено 7476 га сільськогосподарських угідь, з них 7104 га орної землі, у тому числі 1553 га зрошуваної. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні насіннєвих культур, виробництві яловичини, розвиненим було молочне тваринництво. Підсобним підприємством був консервний цех, кормовиробничий комплекс. За високі показники з виробництва молока радгосп у1979 і 1980 роках нагороджений перехідним Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ. 184 трудівника села отримали урядові нагороди, у тому числі ордена Леніна — комбайнер І. Н. Рядчій, ордена Жовтневої Революції — голова виконкому сільради, секретар парткому радгоспу І. С. Бугаєнко. За сумлінну, добросовісну працю нагороджено високими державними нагородами цілу плеяду самовідданих трударів ланів та ферм: Москаленко Василя Васильовича, Капустіна Анатолія Єгоровича, Інгула Володимира Даниловича, Глазову Людмилу Олександрівну. Проте з часом у господарстві почали відбуватися зміни не на краще.

У жовтні 1995 року Кабінет Міністрів України схвалив рішення про приватизацію розташованого тут радгоспу. Станом на 2010 рік в селі налічувалося два сільськогосподарських підприємства. Кисельівське підприємство мало 1937 га ріллі і 50 найманих працівників, а підприємство «Оса-2» — 526 га ріллі і 35 найманих працівників. У 1993 році було створено підприємство з виробництва лаку «Полімер-ЛАК».

14 березня 1997 року радгосп «Молода Гвардія» перейменовано у ВАТ «Молода Гвардія», але це вже не могло врятувати його від банкрутства.

Під час введення адміністративної реформи 2020 року, Киселівку, як і розформований Білозерський район, було включено до складу новоствореної Чорнобаївської сільської громади, у яку увійшло 9 сіл та 1 селище.

2022 року, під час російського вторгнення в Україну, село було окуповано російськими військами. 29 квітня 2022 року в селі сталася перестрілка між військовими РФ чеченської та бурятської національності, по 50 учасників з кожного боку. Причинами міжетнічного конфлікту було небажання бурятів вести наступальні бойові дії та «нерівноправність» умов з кадирівцями. Останні взагалі не бувають на передовій, залишаючись в тилу виключно як «загороджувальні загони». Їхнє завдання — спонукати підрозділи окупантів до дій, стріляючи по тим, хто намагається відступати. Ще одна причина — нерівномірність розподілу награбованого. Основний «зиск» від мародерства отримують ті ж чеченці.^[5][6].

10 листопада 2022 року село звільнене від російської окупації підрозділами Першої окремої бригада спеціального призначення імені Івана Богуна^[7]. 25 грудня внаслідок російського артилерійського обстрілу в селі було знищено єдину церкву^[8][9][10].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2533 особи, з яких 1199 чоловіків та 1334 жінки^[11].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2494 осіб^[12].

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[13]:

Станом на 2014 рік у Киселівці діють три сільськогосподарські підприємства: ЗАТ «Киселівка» (керівник Сова Олександр Іванович), ТОВ «Оса-2» (керівник Урсуленко Г. С.), ПП «Агропродукт-Н» (керівник Сова Наталія Федорівна). Промисловість села представлена сучасним підприємством ТОВ «Полімер-лак», яке діє з 1993 року.

На території Киселівської сільської ради функціонують 9 фермерських господарств та 12 приватних магазинів. Працюють дитячий ясла-садок, загальноосвітня школа, амбулаторія, пошта, будинок культури та сільська бібліотека.

• Івана Богослова УПЦ МП.

• Іон Андрій Дмитрович (1975—2015) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[14].
• Жданов Віктор Петрович (нар. 1968) — український актор театру та кіно.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Херсонська область)

• Киселівка // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Херсонська область / Ред. кол. тому: О. Є. Касьяненко (гол. редкол.), М. М. Авдальян, П. М. Балковий, П. Є. Богданов, О. С. Ведмідь (заст. гол. редкол.), П. Г. Власенко (відп. секр. редкол.), І. І. Гайдай, М. Й. Давидов, М. А. Даниленко (заст. гол. редкол.), А. П. Дяченко, О. І. Катушкіна, П. П. Кир'ян, О. Н. Корольова, М. Ф. Лисенко, І. Д. Ратнер, І. X. Рой, П. Т. Цвелих. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 232.
• Сайт територіальної громади [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]

• Історія міст і сіл УРСР. Херсонська область // Моє місто — Херсон [Архівовано 19 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Олена Шкуріна Моя мала Батьківщина — Киселівка // Придніпровська зірка. — 2010. — 16 квітня.
• Прогноз погоди в селі Киселівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.