Кильдин
Кильдин (рос. Кильдин, Північносаамська: Gieldasuolu) — острів у Баренцевому морі, за 1,5 км від Мурманського берега Кольського півострова. Від материка відокремлено Кильдинською протокою. З 1957 до 1995 року служив базою для протикорабельного берегового ракетного комплексу Об'єкт-101 Північного Флоту.
| Кильдин | ||||
 | ||||
69°21′ пн. ш. 34°04′ сх. д. / 69.350° пн. ш. 34.067° сх. д. 34°04′ сх. д. / 69.350° пн. ш. 34.067° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Мурманська область | |||
| Тип | острів | |||
  Кильдин Кильдин (Росія) | ||||
 | ||||
 Кильдин у Вікісховищі | ||||
Опис
Довжина острова 17,6 км, ширина до 7 км. Поверхня — горбисте плато, заввишки до 281 м, складене пісковиками і сланцями, круто уривається на півночі і заході і широкими терасами спускається на південь і схід.[1] Тундрова рослинність.
На острові два населених пункти — Східний Кильдин та Західний Кильдин[2].
На острові є унікальне озеро Могильне, в якому одночасно живуть і морські, і прісноводні організми. В озері живе озерна форма тріски (Gadus morhua kildinensis), що проникла в це озеро в той час, коли воно ще було пов'язане з морем.
Кильдинська протока, яка відокремлює острів від материка, глибоковода, тому швартування можливе лише біля берега. Єдина безпечна стоянка у в Монастирській бухті, на південно-східному кінці острова. Свою назву затока отримала від укріпленого монастиря, який стояв там, але британці зруйнували в 1809 році.
За даними Норвезької організації охорони навколишнього середовища, на острові є сховище відпрацьованих реакторів з радянських атомних підводних човнів.
Примітки
Посилання
- Карта острова [Архівовано 1 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Сайт посвящённый острову [Архівовано 26 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Видео о Кильдине [Архівовано 18 Березня 2020 у Wayback Machine.]