Келеборн

Вважається, що Келеборн був родичем (можливо, племінником) короля синдара Доріата Тінгола (сином його молодшого брата Ельмо^[1]). Коли передані Феанором і Фінголфіном нолдор прибули в Белерианд і з дозволу короля синдар створили там свої королівства, Фінрод Фелагунд заснував фортецю Нарготронд, та його сестра Артаніс не пішла з ним, а залишилася в Доріаті, скориставшись запрошенням Меліан. Саме там вона зустріла Келеборна, вони покохали одне одного і незабаром одружилися. Келеборн назвав свою дружину Ґаладріель, що в перекладі з синдарину означає «Діва, прикрашена осяяним вінцем».

Після другої братовбивчої різанини під час Війни Самоцвітів, коли Феанорінги напали на Доріат, Келеборн і Ґаладріель втекли до Гавані Сиріону. Коли ельфам Середзем'я була знову відкрита дорога до Валінору, Келеборн і Ґаладріель відмовилися відпливти на Захід. Вони жили в Ерегіоні — королівстві Келебрімбора до того, як був заснований Лоріен.

Після звільнення Лихолісся від сил темряви, Келеборн зустрівся з Трандуїлом, королем лихолеських ельфів. Разом з ним вони дали лісу нове ім'я — Ерін Ласгален, що в перекладі з синдарину означає «Ліс Зеленої Листви». Ельфійські владики поділили її територію між собою. Трандуїл узяв північну частину, а Келеборн південну.

Келеборн не побажав залишати Середзем'я і залишився у Лоріені з останніми представниками свого народу. Через кілька років після відплиття Ґаладріель Келеборн відвів лоріенських ельфів в Імладріс і став жити там із синами Елронда. Згодом він також залишив Середзем'я на останньому кораблі разом із правителем Сірих Гаваней Кірданом, який чекав цієї години.

Деякі критики відзначають, що персонаж Келеборна виглядає менш значним у порівнянні з Ґаладріель ^[2]. Срібне волосся Келеборна і золоте волосся його дружини нагадують Телперіон і Лаурелін, Древа Валінора, і позначають зв'язок персонажа з деревами ^[3].

У кінотрилогії Пітера Джексона "Володар Перснів" у ролі Келеборна виступив новозеландський актор Мартон Чокаш. У фільмі «Володар Перснів: Повернення Короля» він приєднується до Фродо, Більбо, Ґандальфа та Ельронда, і разом зі своєю дружиною Ґаладріеллю сходить на борт ельфійського корабля, що йде до Валінора — цей епізод не описується в оригінальній версії однойменної книги Толкіна.

• Келеборн — ім'я не тільки одного з ельдарів, але і дерева, що росло на Тол-Ересеа, саджанця Галатіліона.

• Jardillier, C. Les échos arthuriens dans Le Seigneur des anneaux // Tolkien et le Moyen Âge / Réd. L. M. Carruthers. — Paris : CNRS éditions, 2007. — 331 p. — ISBN 9782271065681.
• Cohen, C. M. The Unique Representation of Trees in The Lord of the Rings  (англ.) // Tolkien Studies[en]: journal. — West Virginia University Press, 2009. — Vol. 6. — P. 91—125. — ISSN 1547-3155.
• Толкин Дж. Р. Р. Властелин Колец. Книга I. Содружество Кольца = The Lord of the Rings. The Fellowship of the Ring / Пер. с англ. М. Каменкович, В. Каррика. — СПб : Азбука, 1999. — 704 с. — 7000 прим. — ISBN 5-7684-0747-2.Толкин Дж. Р. Р. Властелин Колец. Книга I. Содружество Кольца = The Lord of the Rings. The Fellowship of the Ring / Пер. с англ. М. Каменкович, В. Каррика. — СПб : Азбука, 1999. — 704 с. — 7000 прим. — ISBN 5-7684-0747-2.
• Толкин Дж. Р. Р. Властелин Колец. Книга III. Возвращение Короля = The Lord of the Rings. The Return of the King / Пер. с англ. М. Каменкович, В. Каррика. — СПб : Азбука, 1999. — 734 с. — 7000 прим. — ISBN 5-7684-0749-9.Толкин Дж. Р. Р. Властелин Колец. Книга III. Возвращение Короля = The Lord of the Rings. The Return of the King / Пер. с англ. М. Каменкович, В. Каррика. — СПб : Азбука, 1999. — 734 с. — 7000 прим. — ISBN 5-7684-0749-9.
• Tolkien. J. R. R. Unfinished Tales of Númenor and Middle-earth / Ed. C. Tolkien. — Boston: Houghton Mifflin, 1980. — 472 p. — ISBN 0-395-29917-9.