Кашлик

Місто Іскер виникло ще до монгольської навали. Територія міста, як і вся земля Сибіру, неодноразово була заселена різними племенами і народами, імовірно, починаючи з епохи бронзової доби (I тисяча років до нашої ери). Свого часу цю землю називали «Кашлик», а також «Сибір» — від назви стародавнього народу Сабірів, що колись заселяли територію Зауралля.^[2]

До початку XIII століття Іскер був уже значним поселенням.^[3] За повідомленнями джерел, в 1224 році серед інших володінь Чингісхан передав в улус Джучі також і «Ібірь-Сибір».^[4]

Іскер був столицею Сибірського ханства з кінця XV до початку XVI століття.

Марджані Шігабутдін стверджував, що в XIII столітті в Кашлику перебувала ставка Шиба, п'ятого сина Джучі і онука Чингісхана, засновника улусу Шиба й роду засновників Сибірського ханства Шібанідів.^[5]

Вперше місто згадують в 1367 році на карті братів Франциска і Домініка Піццигані, де воно є під назвою Sebur^[6]. Через 8 років під тією ж назвою вказано в Каталонському атласі.^[7]

У 1495 році Мухаммед Тайбуга (Махмет), розгромивши своїх супротивників Шібанідів, переніс столицю з Чинги-Тури до Кашлика. У 1563 році Шібаніди в особі хана Кучума повернули собі владу, але столиця залишилася в Кашлику.

26 жовтня 1582 року, після поразки сибірського війська в битві при Чуваському мисі, місто зайняв Єрмак Тимофійович. Напередодні заняття його жителі і сам хан Кучум спішно втекли в Ишимські степи. За переказами, козаки знайшли тут багату здобич. Після загибелі Єрмака в місті знову намагалася утвердитися династія тайбугінів в особі Сейд Ахмеда (Сейд Ахмат, Сейтек, Сейдяк), що знайшла підтримку в Казахського ханства. Але після полону в 1588 році в Тобольську Сейд Ахмеда і «царя Салтана» (казахського царевича Ураза-Мухаммеда) Кашлик запустів і став розвалюватися, почасти руйнувала річка Іртиш.

На початку XX століття місто являти собою купу цегли і каменів, порослих дерном і деревами.

Етнічно змішаний склад населення Сибірського ханства відбився і на назві його столиці:

• Кашлик (тюрк.) — фортеця, укріплене поселення, родинно широко відомому терміну «кишлак». Мовою сибірських татар «Кишлик» означає «зимовий», «зимник».
• Искер (обсько-угорський.) — від йіс — «старий» і кер (кар) — «місто». Цей же корінь зустрічається в назвах Сиктивкар, Кудимкар. Варіант — від татарського «позові» або тюркського «Ескі» — старий, древній.
• Сибір (темного походження) — 1. На ім'я Сабіров, угорських міфологічних персонажів, від назв на кшталт Тяпар-вош («тяпарське містечко»), в значенні, близькому російському « Чудское городище», «занедбане поселення колишніх жителів місцевості». 2. Від монгольських слів Сібері — «чистий», «гарний» або Шібірь — «болото».

• Белік І. В. Мавзолеї мусульманських святих в районі Іскера. // Вісник археології, антропології та етнографії (видання ІПОС СО РАН), 1997, № 1.

• Експедиція Єрмака («Вісник Омського державного педагогічного університету») ^{[недоступне посилання — історія]}
• С. В. Рассказов Історико-географічні особливості заселення і господарського освоєння півдня Західного Сибіру
• Софронов В. Ю. Кучум. книга 3 ^{[недоступне посилання з Июль 2018] [недоступне посилання]}