Карл X Густав

Повний титул; лат. Serenissimus ac Potentissimus Princeps ac Dominus Carolus Gustavus Gratia Suecorum Gothorum Vandalorumque Rex, Magnus Princeps Finlandiae, Dux Esthoniae, Careliae, Bremae, Verdae, Stetini, Pomeraniae, Cassubiae, et Vandaliae, princeps Rugaiae, dominus Ingriae et Wismariae, nec non comes palatinus Rheni, Bavariae, Juliaci, Cliviae, et Montium dux etc.

Карл X Густав був сином Йоганна Казимира Пфальц-Цвейбрюккенского та його дружини Катерини, дочки короля Карла IX. Він отримав добру освіту, володів німецькою, французькою та латинською мовами. Деякий час навчався у Упсальському університеті. У 1638 році зробив навчальну поїздку за кордон, з якої повернувся восени 1640 року.

Під час Тридцятирічної війни у 1642 році Карл Густав прибув до шведської армії в Німеччину, якою командував Леннарт Торстенссон, відразу ж непогано проявив себе у битві при Брейтенфельді. Через рік був проведений в поручики. До кінця 1643 року він вже полковник Курляндського кавалерійського полку. У 1645 році брав участь у битві під Янковим.

17 лютого 1648 року за наполяганням королеви Христини призначено головнокомандувачем шведською армією у Німеччині. У 1649 році з ініціативи шведського дворянства та королеви був оголошений спадкоємцем престолу і спадковим принцом Шведської імперії. 6 червня 1654 року королева Христина зреклася престолу, і в той же день Карл Густав був коронований як новий король.

Частина аристократії Речі Посполитої, яка перебуває в опозиції до короля Яна II Казимира, запропоновала корону Карлу X Густаву, ще сам він прагнув встановити панування на Балтиці. Ці заяви стали стимулом для початку війни з Річчю Посполитою у 1655 році (Потоп).

Влітку 1655 року шведські війська зайняли Познань і Варшаву, а на початку жовтня — Краків. Частина польської і литовської шляхти в результаті угод під Уйсьцем і Кедайняї, вважали його польським королем. Сила армії Карла X стривожило деяких сусідів, це привело до створення сильної антишведської коаліції (Данія-Норвегія, Московське царство, Польська опозиція, Імператор, Нідерланди, Бранденбург), яка виграла війну.

У 1656 році, після підписання Віленського миру з Річчю Посполитою, московський цар оголосив війну Карлу Х Густаву, що призвела до тривалого протиборства Шведської імперії та Московського царства. Війна закінчилась Кардиським мирним договором 1661 року. московському царству не вдалося повернути землі в Прибалтиці, втрачені за Столбовським мирним договором 1618 року. Території, завойовані в роки війни, були повернуті Швеції. Війна послабила позиції Москви у протистоянні з Річчю Посполитою.

30 жовтня 1654 року прийняв перше українське посольство на чолі з Д. Греком, який за дорученням Богдана Хмельницького представив план створення антипольської коаліції (Україна, Шведська імперія, Семигород, Бранденбург, Молдовське князівство і Волощина). У 1656-1657 роках вів активні переговори з Богданом Хмельницьким про утворення українсько-шведського воєнного союзу, проте передчасна смерть гетьмана не дозволила реалізувати ці плани.

Підтримував союзницькі відносини з гетьманом Іваном Виговським. За Карла Х Густава в жовтні 1657 року було укладено у Корсуні українсько-шведський договір 1657 року.

Розпочалася війна у 1657 році і тривала по 1660 рік. Несподіванно переправивши свої війська через вкриті льодом протоки Малий і Великий Бельт у січні-лютому 1658 року. Король Фредерік III попросив укласти мир, за яким Данія-Норвегія передавала Шведській імперії частину своєї території.

Карл X незабаром розпочав нову війну з Данією. Шведська армія висадилася на острові Зеландія. Підійшовши до столиці Копенгаген, виявилося що місто сильно захищено, Карл відмовився від штурму і розпочав облогу. Але її він був змушений зняти, коли данський флот зміцнив і забезпечив додатковим провіантом гарнізон, а 29 жовтня у битві в протоці Зунд шведський флот був розбитий.

27 травня 1660 року був укладений Копенгагенський мир, за яким Данії поверталася частина її території.

Все ж таки воєнні операції військ Карла Х Густава значно розширили шведські володіння на Балтиці.

З 1654 року був одружений із Ядвіґою Елеонорою Гольштейн-Готторпською. Шлюб був укладений з політичних причин. Від цього союзу народилась єдина дитина — майбутній король Карл XI.

• В. М. Горобець. Карл X Густав [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 111. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Svenskt biografiskt handlexikon. Stockholm, 1906.
• Isacson C.-G. Karl X Gustavs krig. — Lund, 2004.
• Коваленко Сергій. Останній чин великого Гетьмана. — Київ: Видавництво «Стікс», 2010.
• Коваленко Сергій. Іван Богун — український Дон Кіхот. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.

• Карл X Густав // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.187-188

Попередник Христина I

Король Швеції 1654-1660

Наступник Карл XI