Капічун Олександр Валерійович
Олександр Валерійович Капічун (7 грудня 1986 — 27 лютого 2022, смт Макарів, Україна) — український військовослужбовець, підполковник 142 НЦ ССО Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
| Олександр Капічун Олександр Валерійович Капічун | ||
|---|---|---|
 Підполковник | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 7 грудня 1986 Житомирська область | |
| Смерть | 27 лютого 2022 (35 років) смт Макарів, Київська область, Україна (загибель у бою) | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  ССО України | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Олександр Капічун народився 7 грудня 1986 року.
2009 року із золотою медаллю закінчив Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова[1].
Служив спецпризначинцем, від 2016 — офіцер ССО. Учасник АТО/ООС.
Під час російського вторгнення в Україну 2022 року завдяки його героїчним діям група спеціального призначення, якою він керував, завдавши раптового удару зупинила колону ворога, знищила близько 5 одиниць броньованої техніки та значну кількість живої сили противника під Макаровим[2], що в Київській області[3]. Прикриваючи відхід групи Олександр загинув 27 лютого 2022 року[4]. У Героя залишилася дружина Олександра та малолітній син[5].
Нагороди
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
Примітки
Джерела
- Коваленко, С. «Закодовані в нас імена, і обличчя ховає тінь. Ми таємно кладем за Країну життя…» // АрміяInform. — 2022. — 19 серпня.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |