Каміла Клодель 1915

Історія про французьку скульпторку Камілу Клодель, якій вже був присвячений однойменний фільм 1988 року. Каміла, за сюжетом фільму, одержима думкою, як і її колишній коханець — Огюст Роден, що вона зазнає переслідувань заздрісників. Родина Камілли вирішила направити її до психіатричної лікарні на півдні Франції. У фільмі зображено внутрішні переживання мисткині, яка прагне знайти порозуміння та визнання її таланту.

За словами Патріка Гембла з Cine Vue, режисер Бруно Дюмон показав «неймовірно співчутливе та скромне спостереження за закатованим художником».^[2] Гай Лодж з Variety описав фільм як «зворушливу розповідь про короткий період у подальшому житті проблемної скульптриси» і оцінив, що Жюльєт Бінош втілює себе в ролі Каміллі Клодель, як не що інше, як «гіпнотизуючий».^[3] Джонатан Ромні з Screen International оцінив цей фільм як «підсилення та поглиблення» досягнень і художнього впливу Дюмона.^[4] Ерік Кон з IndieWire заявив, що фільм мав «лаконічність», яка демонструвала «точність, гідну Роберта Брессона». Глибоко аналізуючи фільм для The Hollywood Reporter, Джордан Мінцер описав фільму у своєму «підсумку»: «Тривожний портрет художниці як божевільної жінки, закріплений захоплюючим головною виставою».^[5]

• Жульєт Бінош — Каміла Клодель
• Жан-Люк Вінсент — Поль Клодель
• Емануель Кауфман

• Каміла Клодель — французький історично-біографічний фільм 1988 року.

• Камілла Клодель 1915 на сайті IMDb (англ.)