Кам'янка-Дніпровська

місто в Запорізькій області (Україна)

Ка́м'янка-Дніпро́вська — місто в Василівському районі Запорізької області. З березня 2022 року місто окуповане російськими військами.

Кам'янка-Дніпровська
Герб Кам'янки-ДніпровськоїПрапор Кам'янки-Дніпровської
Основні дані
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьЗапорізька область
РайонВасилівський район Василівський район
Засноване1786 р. як Мала Знам'янка
Статус містаз 1957 року
Населення 12 638 (01.01.2019)[1]
Площа20.65 км²
Густота населення612 осіб/км²
Поштові індекси71300—309
Телефонний код+380-6138
Координати47°27′46″ пн. ш. 34°25′22″ сх. д. / 47.46278° пн. ш. 34.42278° сх. д. / 47.46278; 34.42278 34°25′22″ сх. д. / 47.46278° пн. ш. 34.42278° сх. д. / 47.46278; 34.42278
Висота над рівнем моря15 м
ВодоймаКаховське водосховище, Білозерський лиман, р. Білозерка
Назва мешканцівка́м'янко-дніпро́вець, ка́м'янко-дніпро́вка, ка́м'янко-дніпро́вці
День міста21 вересня
Відстань
Найближча залізнична станціяНікополь
До станції8 км
До обл./респ. центру
 - залізницею84 км
 - автошляхами132 км
До Києва
 - залізницею546 км
 - автошляхами646 км
Міська влада
Адреса71300, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Каховська, 98
Міський головаАнтоненко Володимир Володимирович

Кам'янка-Дніпровська у Вікісховищі

Карта
Кам'янка-Дніпровська. Карта розташування: Україна
Кам'янка-Дніпровська
Кам'янка-Дніпровська
Кам'янка-Дніпровська. Карта розташування: Запорізька область
Кам'янка-Дніпровська
Кам'янка-Дніпровська
Мапа

Засноване 1786 року. Колишні назви — Мала Знам'янка (1786), Кам'янка-на-Дніпрі (1920), Кам'янка-Дніпровська — з 1944 р.

Географія

Місто Кам'янка-Дніпровська розташоване на кордоні трьох областей — Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської. На території Кам'янсько-Дніпровського району. Знаходиться на лівому березі Каховського водосховища, у місці впадання в нього річки Білозерка, яка біля міста утворює Білозерський лиман. Через місто проходить автомобільна дорога Т 0805.

Зі східного боку розташоване місто Енергодар (Запорізька АЕС), у північному напрямку на протилежному березі Каховського водосховища місто Нікополь (Дніпропетровська область), з яким існує поромна переправа[2], у західному напрямку, вздовж р. Дніпро за 90 км — м. Нова Каховка, за 200 км м. Херсон. Відстань до облцентру становить 132 км і проходить автошляхом Р37 та E105.

Ландшафт - рівнинний, степовий.

Історія

До виникнення міста

Територія, де розташоване сучасне місто, була заселена в найдавніші часи, про що свідчать залишки поселення доби бронзи (II—І тисячоліття до н. е.).

У першій половині IV століття до н. е. одному з скіфських царів Атею вдалося зосередити в своїх руках верховну владу і утворити на західних кордонах Великої Скіфії у Північному Причорномор'ї велику державу. Страбон писав: «Атей, що воював з Філіппом, сином Амінти, здається, панував над більшістю тутешніх варварів». Столицею царства Атея очевидно було поселення біля міста Кам'янка-Дніпровська і села Велика Знам'янка у Запорізькій області — Кам'янське городище. З боку степу поселення захищалося земляним валом і ровом, з інших сторін були круті дніпровські кручі i Білозерський лиман. Городище було розкопано в 1900 році Д. Я. Сердюковим — місцевим вчителем, а в 30-х і 40-х роках XX століття Б. М. Граковим.

З пам'ятками осілості Кам'янського регіону пов'язані великі кургани могильники — Мамай-гора, Солоха (могила) з групою курганів, Ільїнські, Знам'янські та інші могильники.

Кам'яний Затон

Раніше, до спорудження Каховського водоймища, гранітні масиви Приазовської височини поблизу Кам'янки-Дніпровської виходили на поверхню, утворюючи кам'янистий берег. Звідси виникла назва місцевості — Кам'яний Затон і поселення — Кам'янка, яке виникло в останній чверті XVIII століття.

1696 з ініціативи Івана Мазепи та за наказом російського царя Петра І на лівому березі Дніпра була збудована Кам'янозатонська фортеця. Вона повинна була стати опорним пунктом для боротьби проти Османської імперії. Гарнізон фортеці налічував 6 тис. солдатів і офіцерів.

Наприкінці 18 ст. поблизу фортеці виникло с. Кам'янка. Після приєднання Північного Причорномор'я та Криму до Росії потреба у фортеці відпала, тому гарнізон було виведено, а сама фортеця поступово зруйнувалася.

Подальша історія

Під час селянської реформи 1861 року в селі, що стало волосним центром, налічувалось 500 дворів, де проживало 2,7 тис. чоловік.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Кам'янської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, Мала Знам'янка (Кам'янка) мешкало 4411 осіб, налічувалось 803 двори, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, лісопильний завод, 2 рибних заводи, 10 лавок, 35 хлібних торгових магазини, 8 колесень, 4 бондарні, 5 майстерень, 3 лісові пристані, 2 постоялих двори, ренський погріб, 2 горілчаних склади, відбувалось 4 ярмарки на рік: сирної неділі, 29 червня, 8 вересня та 6 грудня, базар по понеділках[3].

Населення

Згідно з переписом населення 2001 р. 70,8 % населення міста становили українці, 24,7 % — росіяни, 1,4 % — болгари, 0,6 % — білоруси.[4]

Зміни чисельності населення

19591979198920012016
13 84117 93517 90615 52213 185

Населення за рідною мовою (2001) [5]

українська моваросійськаінші мови
67,5 %29,6 %2,9 %

Економіка

  • Консервний завод.
  • Елеватор.
  • Річний порт.
  • Лісництво.
  • Комбікормовий завод.
  • Молокозавод.
  • Рибгосп.

Об'єкти соціальної сфери

Пам'ятки

Основна стаття — Пам'ятки Кам'янки-Дніпровської

Пам'ятник «Слава помідору», встановлений в місті вдячними городянами шановному овочу. В даний час у м Кам'янка-Дніпровська більшість населення зайнята вирощуванням ранніх овочів для оптового продажу. Серед найбільш продаваних овочів — томати, огірки, капуста, баклажани, кабачки, полуниця та ін. Перші помідори з'являються на ринках Кам'янки-Дніпровської на початку травня, а засіваються культури в теплицях в кінці січня, висаджуються під плівку в березні — квітні
  • В 1963 році в місті Кам'янка-Дніпровська у старому міському парку відкрито історико-археологічний музей, у якому знаходиться велика кількість експонатів, зібраних під час археологічних експедицій на Кам'янському городищі та Мамай-Горі. Основу експозиції становить колекція Інокентія Петровича Грязнова (813 експонатів). В даний час експозиція музею розташовується в п'яти залах. Частина будівлі музею — колишня церковна сторожка.
  • Пам'яткою світового значення є курганний могильник Мамай-Гора. Тут розташовані об'єкти: комплекс археологічних пам'яток Мамай-Гора, три поселення Скіфського часу. Щороку ця територія дає нові археологічні знахідки. Виявлені тут стародавні матеріали датуються епохою неоліту. На курганному могильнику досліджено 180 насипів. Загальна кількість поховань — понад 500. Встановлено, що могильник був створений в епоху ранньої бронзи та продовжував функціонувати майже до епохи середньовіччя[8]

Постаті

Джерела та література

Примітки


🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв