Каланчацький район
Каланча́цький райо́н — колишній район, що був розташований у степовій зоні. Територією району протікає річка Каланчак та Північнокримський канал. Територія району омивається водами Каркінітської та Джарилгацької заток Чорного моря.
| Каланчацький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Херсонська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УРСР),  Україна | ||||
| Область: | Херсонська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6523200000 | ||||
| Утворений: | 1939 | ||||
| Населення: | ▼ 21 216 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 915 км² | ||||
| Густота: | 24.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5530 | ||||
| Поштові індекси: | 75800—75841 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | смт. Каланчак | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 10 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 19 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Замма Ігор Борисович | ||||
| Голова РДА: | Онуце Олег Іванович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Каланчацька РДА | ||||
| Адреса: | 75800, Херсонська обл., Каланчацький р-н, смт. Каланчак, вул. Херсонська, 1, 3-17-45 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| |||||
Кордони: межує з Скадовським, Олешківським, Чаплинським районами Херсонської області та Армянською міською радою АРК. Районний центр: Каланчак. Площа — 0,9 тисячі км². Населення (тисяч мешканців): 1990 — 26,9 (міського — 11,4).
Географія
| Олешківський район | Чаплинський район | Чаплинський район |
| Скадовський район |  | Чаплинський район |
| Чорне море | Чорне море | Перекопська затока Автономна Республіка Крим (Армянськ) |
Земельні ресурси
| Територія, усього | 91,580 | тис. га |
| у тому числі: сільськогосподарські угіддя | 71,026 тис. га (77,6 %загальної площі земель району) | тис. га |
| із них: рілля | 62,370 (або 87,8 %) | тис. га |
| Ліси й інші лісовкриті площі | 1,359 (або 1,9 %) | тис. га |
| Забудовані землі | 1,917 (або 2,7 %) | тис. га |
| Землі водного фонду | 5,978 (або 8,4 %) | тис. га |
| Інші землі | 10,269 | тис. га |
Природно-заповідний фонд
Історія
Станом на 1931 рік утворено Хорлівський район.[2]З 1932 р. у складі Одеської, з 1937 — Миколаївської області.Станом на 1939 рік Хорлівский район переймеований на Каланчацький район.[3]
До того часу існувала Каланчацька волость, яка входила почергово до Чаплинського і Хорлівського районів[4], які в свою чергу відносилися до різних областей (Миколаївської, Одеської) за винятком 1930–1932 років. В цей період після проведення чергової адміністративно-територіальної реформи було встановлено систему територіального управління «район-центр». Каланчацький район утворився в межах Миколаївської області.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 12 185 | 2626 | 1832 | 3683 | 3075 | 938 | 31 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 13 563 | 2477 | 1700 | 3709 | 3547 | 1968 | 162 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 22760 | 87,75 % |
| росіяни | 2206 | 8,50 % |
| турки | 192 | 0,74 % |
| білоруси | 177 | 0,68 % |
| молдовани | 116 | 0,45 % |
| інші | 487 | 1,88 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 23029 | 88,78 % |
| російська | 2477 | 9,55 % |
| турецька | 184 | 0,71 % |
| вірменська | 57 | 0,22 % |
| білоруська | 54 | 0,21 % |
| інші | 137 | 0,53 % |
Транспорт
Територією району проходить автошлях E97.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Каланчацького району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,30 % (проголосували 10 306 із 18 979 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,98 % (4 430 виборців); Юлія Тимошенко — 10,76 % (1 109 виборців), Сергій Тігіпко — 10,08 % (1 039 виборців), Анатолій Гриценко — 8,80 % (907 виборців), Олег Ляшко — 7,10 % (732 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,67 %.[7]
Культура
На території району функціонують: один кінозал; 16 бібліотек; 3 музеї; один будинок культури; 15 сільських клубів; дві дитячі музичні школи.
На території району розташовані 29 пам'яток історії; 6 пам'яток культури; 188 пам'яток археології.
Персоналії
- У Каланчаку народився письменник Дніпровський Іван Данилович.
- Рудницький Григорій Андрійович — кримський літературознавець, краєзнавець, спортивний журналіст, шашковий композитор, енциклопедист. Народився 1936 року в селі Новокиївка.
Примітки
Література
- Лисиця Г. О. Каланчацький район // Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 4. — К., 1979. — С. 511—512.
- Яндола С. П. Каланчацький район // Географічна енциклопедія України. — Т. 2. — К., 1990. — С. 89.