Йоган Гендрік Вайсенбрух
Йоган Гендрік Вайсенбрух (нід. Johan Hendrik Weissenbruch), уродж. Гендрік Йоханнес Вайсенбрух; нар. 30 листопада 1824, Гаага — пом. 14 березня 1903, Гаага) — нідерландський художник, представник Гаазької школи.
| Йоган Гендрік Вайсенбрух | |
|---|---|
 Портрет Вайсенбруха роботи Йозефа Ісраелса | |
| Народився | 19 червня 1824[4][2][…] Гаага, Нідерланди[4] |
| Помер | 24 березня 1903[1][2][…] (78 років) Гаага, Нідерланди[1] |
| Країна |  Нідерланди |
| Діяльність | художник, унаочнювач |
| Членство | Гаазька школа живопису[5] |
| Роки активності | 1839[6] — 1903[6] |
| Напрямок | Гаазька школа живопису |
| Magnum opus | Wooded View near Barbizond, The Trekvliet Shipping Canal near Rijswijk, known as the ‘View near the Geest Bridge’d і View from Dekkersduind |
| Діти | Willem Johannes Weissenbruchd[7] |
| Автограф |  |
Творча біографія
Вайсенбрух вже в дитинстві цікавився живописом. Першим його учителем малювання був гаазький художник Й. Льов. У 1843–1850 роках Вайсенбрух відвідує місцеву Академію мистецтв, де одним з його вчителів виступає Андреас Схелфхаут. Найбільшою мірою увагу юнака привертає живопис Якоба ван Рейсдаля, яку він вивчає в Гаазькому музеї Мауріцгейс. Разом зі своїм племінником Яном Вайсенбрухом і Віллемом Рулофсом, Йоган стає одним із засновників мистецької групи Пульхрі Студіо.
В картинах пензля Вайсенбрух, в його ранній період, відчутний вплив Андреаса Схелфхаут. Художник малює хмарне, темне небо, горизонт на його картинах розташований низько — приблизно на 1/4 висоти полотна. Після 1870 року стиль художника пом'якшується. Багато художніх критиків вважають, що вершину своєї майстерності Вайсенбрух демонструє лише на полотнах свого останнього творчого 20-річчя. Входив до числа майстрів Гаазької школи. У 1897 році відбулася велика виставка робіт Вайсенбруха в канадському Монреалі. У 1900 році він здійснює поїздку до Франції і відвідує колонію художників в Барбізоні.
Слід зазначити, що Вайсенбрух, що оцінював з художньої точки зору роботи молодого ван Гога (на прохання покровителя останнього, гаазького художника Антона Мауве), проявив принциповість і дав високу оцінку таланту ван Гога — незважаючи на вельми несприятливу ринкову кон'юнктуру для останнього. Про це згадує сам Ван Гог в одному зі своїх листів від 13 лютого 1882.
Нині полотна Вайсенбруха, в першу чергу його пейзажі, можна побачити в найкращих художніх музеях Амстердама, Гааги, Гронінгена та інших нідерландських міст.
Галерея робіт
Селянка, що доїть корову
Вид на берег моря з екіпажем (1891)
Пейзаж з млином біля Східама
Судноплавний канал в Рейсвейку (1868)
Вздовж каналу (1893)
Вид із Гарлема (1845-1848)
Пейзаж
Пейзаж з каналом
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йоган Гендрік Вайсенбрух |
- Edwin Jacobs: J.H. Weissenbruch 1824—1903. herausgegeben von Waanders in Zwolle, 1999, ISBN 90-400-9422-5.
- De Bodt, Saskia and Sellink, Manfred. Nineteenth Century Dutch Watercolors and Drawings, Museum Boijmans Van Beuningen, Rotterdam, 1998.
- Haagse Gemeentemuseum, De Haagse School Boek, ISBN 90-6730-052-7.