Йоганн фон Паллавічіні

австро-угорський дипломат

Йоганн фон Паллавічіні (угор. Pallavicini János őrgróf, нім. Johann Markgraf von Pallavicini; 18 березня 1848, Падуя — 4 травня 1941, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина) — австро-угорський дипломат, маркіз. Останній посол Австро-Угорщини в Османській імперії.

Йоганн фон Паллавічіні
угор. Pallavicini János őrgróf
нім. Johann Markgraf von Pallavicini
Народився18 березня 1848(1848-03-18)
Падуя
Помер4 травня 1941(1941-05-04) (93 роки)
Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина
ГромадянствоПрапор Італії Італійське королівство
Діяльністьдипломат
Знання мовнімецька[1], угорська і італійська
ЗакладMinisterrat für Gemeinsame Angelegenheiten der Österreichisch-Ungarischen Monarchied
УчасникПерша світова війна
ЧленствоГрецьке філологічне товариство Константинополяd
Титулмаркграф[2]
Посадаambassador of Austria-Hungary to the Ottoman Empired, ambassador of the Austro-Hungarian Empired[3] і member of the Hungarian upper chamberd
Партіянезалежний політик
РідПаллавічіні
Брати, сестриEde Pallavicinid
Нагороди
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана

Біографія

Походив зі стародавнього італійського дворянського роду Паллавічіні. Народився в Падуї. Навчався в Еденбурзі і Відні, потім вступив на австро-угорську дипломатичну службу.

У 1871 призначений аташе посольства в Німеччині, в 1878 — у Франції, в 1880 у Великій Британії. У 1887 став секретарем посольства в Сербії. У 1894 працював адвокатом в Мюнхені, в цьому ж році призначений на дипломатичну роботу в Росію. У січні 1899 став послом в Румунії.

5 жовтня 1906 призначений послом в Османській імперії. У 1911 під час хвороби графа фон Еренталя тимчасово виконував обов'язки міністра закордонних справ Австро-Угорщини. У 1908 виступав проти анексії Боснії.

Після початку Першої світової війни домігся вступу Туреччини у війну на боці Центральних держав.

У квітні 1917 маркіз фон Паллавічіні відмовився від пропозиції імператора Карла I стати міністром закордонних справ.

Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана (1917)[4]. Член верхньої палати парламенту Угорщини (з 1927).

Помер в (Pusztaradvány), в Угорщині 4 травня 1941 в власному замку.

Примітки

  • https://macse.hu/gudenus/mfat/fam.aspx?id=691
  • https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1935-1940/?query=%22Pallavicini%20J%C3%A1nos%22&pg=158&layout=s
  • A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 18 січня 2018.
  • Джерела

    • William D. Godsey, Aristocratic Redoubt: The Austro-Hungarian Foreign Office on the Eve of the First World War, West Lafayette, Purdue University Press, 1999
    • Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 7, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1978
    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв