Зозуля-дронго азійська
| Зозуля-дронго азійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Азійська зозуля-дронго (Національний парк Кхао Яй, Таїланд) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Surniculus lugubris (Horsfield, 1821) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Зозу́ля-дро́нго азійська[2] (Surniculus lugubris) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії[3].
Опис
Довжина птаха становить 25 см. Забарвлення повністю чорне, блискуче, за винятком білої смуги на нижній стороні крил, помітної в польоті, і білої плями на гузці і на нижній стороні хвоста. Хвіст відносно довгий, дещо роздвоєний. Дзьоб чорний, тонкий, вигнутий. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи поцятковані білими плямами. Вокалізація — серія висхідних посвистів, що різко обривається.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[4]
- S. l. barussarum Oberholser, 1912 — Північно-Східна Індія, північна М'янма, північний Таїланд, північний Індокитай, Юньнань і острів Хайнань;
- S. l. brachyurus Stresemann, 1913 — від північно-західних Гімалаїв до Північно-Східної Індії і Бангладеш, М'янма, Таїланд, Малайський півострів, Суматра, Калімантан, Палаван;
- S. l. lugubris (Horsfield, 1821) — Ява і Балі.
Вилохвості і молуцькі зозулі-дронго раніше вважалися конспецифічними з азійською зозулею-дронго, однак були визнані окремими видами[5][6].
Поширення і екологія
Азійські зозулі-дронго живуть у вологих тропічних лісах, чагарникових заростях і садах. Зустрічаються на висоті до 2100 м над рівнем моря. Практикують гніздовий паразитизм, підкладають яйця в гнізда тимелій[7].
Примітки
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |