Зимін Євген Володимирович

Вихованець московського клубу «Локомотив», в якому і розпочав хокейну кар'єру 1964 року. Під час серії товариських матчів проти іншої московської команди «Спартак», він був запрошений до цієї команди головним тренером Всеволодом Бобровим.

У складі «Спартака» Євген спочатку виступав в одній ланці разом з Борисом Майоровим та В'ячеславом Старшиновим, а з 1970-х як у клубі так і в збірній грав з Володимиром Шадріним та Олександром Якушевим.

За «Спартак» виступав до 1974, після чого проходив службу в ЗС СРСР виступаючи за калінінський СКА МВО.

Завершив свою кар'єру гравця в складі московських «Крила Рад».

Загалом в чемпіонатах СРСР провів 315 матчів та закинув 185 шайб.

Виступав за збірну СРСР.

З 1980 по 1981 директор СДЮСШОР «Спартак» (Москва). З 1981 тренер юніорської збірної СРСР.

У сезоні 1984/85 старший тренер «Спартак» (Москва).

З 1986 по 1990 - спортивний оглядач у програмі «Час».

У 1990 — генеральний менеджер клубу «Спартак» (Москва).

З 1994 по 2004 — головний тренер збірної «Зірки Росії» на хокейному турнірі «Кубок Спартака».

З 90-х років працював скаутом спочатку клубу НХЛ Філадельфія Флаєрс, з 2009 скаут Центрального скаутського бюро КХЛ. З 6 листопада 2013 президент Національної скаутської Асоціації.

У складі збірної СРСР:

Зимові Олімпійські ігри

• Чемпіон: 1968 (Гренобль), 1972 (Саппоро)

Чемпіонат світу

• Чемпіон (2): 1969, 1971

Чемпіонат Європи

• Чемпіон : 1969
• Срібний призер : 1971

У складі «Спартак» (Москва):

Чемпіонат СРСР

• Чемпіон (2): 1967, 1969
• Срібний призер (4): 1966, 1968, 1970, 1973
• Бронзовий призер: 1972

Кубок СРСР

• Володар: 1970, 1971

У складі «Крила Рад»:

Кубка європейських чемпіонів

• Володар: 1977