Звєрев Анатолій Тимофійович

Звє́рев Анато́лій Тимофі́йович (рос. Зверев Анатолий Тимофеевич 3 листопада 1931, Москва, РСФСР — 9 грудня 1986, там же) — художник, представник андергаунда, експресіоніст[2].

Звєрев Анатолій Тимофійович
Зверев Анатолий Тимофеевич
При народженніЗверев Анатолий Тимофеевич
Народження3 листопада 1931(1931-11-03)
Москва
Смерть9 грудня 1986(1986-12-09) (55 років)
 Москва
ПохованняДолгопрудненське кладовище
Національністьросіянин
КраїнаСРСР СРСР
Жанрпортрет, пейзаж, абстрактна композиція
Навчанняв Московському художньому училищі імені 1905 року
Діяльністьхудожник, рисувальник
Напрямокекспресіонізм
Роботи в колекціїМузей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[1] і Muzeum AZ (Moscow)d

CMNS: Звєрев Анатолій Тимофійович у Вікісховищі

Життєпис

Про єиття митця відомо з його автобіографії, написаної в дивацькому стилі з використанням сільського жаргону. Звєрєв походив із простої родини, далекої від артистичних кіл: батько — інвалід часів громадянської війни (працював бухгалтером), мати — робітниця.

Малюванням почав цікавитися в дитинстві. Мати народила дев'ять дітей, з яких вижили троє. Родина жила в бідності, тому Звєрєв запам'ятав похід родини на виборчу дільницю під час голосування за Сталіна, адже на дільниці дітям видавали кольорові олівці і папір для малювання.

Мав середню освіту, художнє навчання опановував в Московському художньому училищі імені 1905 року. Богемна поведінка і анархічні риси характеру не сприяли навчанню, з училища його віідрахували до закінчення навчання.

Служив на флоті, мав запалення легенів, після лікування в шпиталі був комісований. Жив у Москві, працював маляром. Познайомився з Геогрієм Костакі, що почав збирати картини доби російського авангарду. Самостійна, авангардна художня манера Звєрева сподобалася Костакі, що став патроном молодого митця і його першим меценатом, що зовсім не віталось тодішнім радянським суспільством і владою.

1957 року, під час Всесвітнього фестивалю молоді і студентства в Москві Звєрев переміг у конкурсі художників, проведеному в московському парку культури ім. Горького. Почала зростати слава Звєрева як серед художніх кіл в Москві, так і за кордоном. Серед прихильників творчості Звєрєва — художник Р. Фальк, диригент з Франції Маркевич та інші.

Художник-маргінал

Анатолій Звєрев не мав за життя офіційного визнання. Його роками підтримували Георгій Костакі і Оксана Михайлівна Асєєва. Розпочався період «квартирних і кухонних виставок» в Москві, де була можливість приватно продемонструвати власні твори, не визнані офіційно. Про художника-маргінала дізналися іноземні дипломати, що купували його твори і вивозили за кордон.

Художник дивував нонкомформіською, нерадянською поведінкою, вчинками селюка, що приносив з собою хліб в чистій ганцірці і не мав звичок церемонної поведінки за столом. Маргінальна поведінка дивувала і сучасників, і іноземців не менше, ніж авангардна художня манера митця, здатного створити образ тварини чи людське обличчя з рисочок, ком, крапок, потьоків різнокольорових фарб, не пориваючи остаточно з реалістичним образом, який зберігався. Чисто абстрактних композицій у художника — небагато. Небагато у митця і похмурих, драматичних образів, таких частих у експресіоністів Німеччини чи представників європейського мізерабілізму.

Вибрані твори

  • Автопортрет
  • Кінь
  • Мадонна з немовлям
  • Ворожка
  • Дівчинка танцюристка, 1950
  • Портрет А. Румнєва
  • Портрет Н. Костакі
  • Автопортрет в капелюху
  • Портрет З. Попової, 1956
  • Оголена, 1956
  • Портрет матері, 1957
  • Автопортрет з рукою на голові, 1957
  • Портрет Н. Костакі, 1958
  • Церква, 1958
  • Бородатий, 1959
  • Абстрактна композиція 2, 1959
  • Японка, 1961
  • Жіночий портрет, 1966
  • Портрет Т. Вольфовича, 1967
  • портрет Тетяни Колодзей, 1969
  • Антилопа, 1974 (малюнок в зоопарку)
  • Жіночий портрет, 1976
  • Портрет В. Шумського, 1979
  • Танцюрист з Кавказа, 1979
  • Маска, хто ти ?, 1980
  • Портрет Шумського, 1980
  • Філософ Миколай Федоров, 1980
  • Портрет юнака, 1981
  • Пейзаж, 1981
  • Півень, 1981
  • Леопард, 1985 ?(малюнок в зоопарку)
  • Хлопчик з собакою, 1986
  • Портрет Георгія Костакі, колекціонера
  • Оголена, 1986
  • Єлена, 1985
  • Обличчя Христа
  • Жіночий портрет

Посмертна слава

Художник мав прижиттєву і посмертну славу і визнання. Його твори рано перетнули кордони СРСР, коли їх вивозили дипломати, а також у складі приватної колекції їх вивіз Костакі, якого примусили емігрувати з СРСР. Твори Звєрєва придбали також:

  • Державний історичний музей
  • Московський музей сучасного мистецтва
  • Новий музей (Санкт-Петербург),
  • Колодзей Арт Фонд, Хайланд-парк, Нью-Джерсі, США
  • Збірка Костакі, Афіни, Греція та ін.

Джерела

Примітки

  • Чувилин И. Доказательства жизни // Ведомости. — 2007. — 31 авг.
  • Див. також

    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв