Заплесно
Заплесно[1], передплесно (лат. tarsus) — частина стопи. Заплесно утворене 7 заплесновими кістками (ossa tarsi): надп'ятковою, п'ятковою, кубоподібною, човноподібною і 3 клиноподібними. Разом з плесновими кістками заплеснові беруть участь у формуванні кісткової основи склепіння стопи.
| Заплесно | |
|---|---|
 Кістки правої стопи знизу (ліворуч) та зверху (праворуч): A - п'яткова. B - надп'яткова. C - кубоподібна. D - човноподібна. E, F, G - клиноподібні | |
 Кістки заплесна. П'яткова Надп'яткова | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | tarsus |
| MeSH | D013639 |
| TA98 | A02.5.09.001 |
| TA2 | 1447 |
| FMA | 24491 |
| Анатомічна термінологія | |
Назва
Латинська назва tarsus походить від дав.-гр. ταρσός (первісно — «плоска поверхня для сушення»), що сходить до пра-і.є. *tr̥sós. Українська назва пов'язана з «плесно».
Опис
Заплеснові кістки можна розділити на два ряди: проксимальний і дистальний. До проксимального (або заднього) відносять п'яткову і надп'яткову кістки, які разом утворюють кісткову основу заднього відділу стопи[2]. У дистальному (передньому) виділяють два відділи: медіальний (човноподібна та клиноподібні кістки) та латеральний (кубоподібна кістка), що разом утворюють кісткову основу середнього відділу стопи, що з'єднується із основами заднього і переднього за допомогою м'язів і підошовної фасції[2].
Клиноподібні та кубоподібна кістки зчленовуються з кістками плесна, утворюючи заплесново-плеснові суглоби, а надп'яткова кістка — з велокогомілковою та малогомілковою кістками, утворюючи надп'ятково-гомілковий суглоб.
Примітки
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
- «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
Джерела
 | Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |