Завилькуватість

Завилькуватість^[1] — вада деревини, що полягає у хвилястому або безладному розташуванні волокон деревини. Розрізняють хвилясту завилькуватість — з більш-менш правильним розташуванням волокон; і путану завилькуватість — з безладним розташуванням волокон.

Від завилькуватості слід відрізняти косошарість — гвинтоподібне розташування, нахил волокон.

Завилькуватість (рос. свилеватость, англ. knaggicity, нім. Drehwüchsigkeit f, Wimmer m) — у мінералогії — мозаїчна будова мінералів, яка виникає при їх рості з одного кристалічного зародка, наприклад, безперервні дендритоподібні утворення.

Завилькуваті мінерали складаються з багатьох субпаралельних блоків і виявляються за мозаїчною будовою граней, а також по звивистих лініях (струминках) на місці свіжого сколу.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.