Жузеп Гвардіола

	Жузéп Гвардіола
	Жузéп Гвардіола
Особисті дані
Повне ім'я	Josep Guardiola i Sala
Народження	18 січня 1971[…] (53 роки)
	Санпазо, Бажас, провінція Барселона, Каталонія, Іспанія
Зріст	180 см
Вага	73 кг
Прізвисько	Пеп
Громадянство	Іспанія
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	Манчестер Сіті (головний тренер)
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди	Каталонець рокуd (2009) Medal of Honor of the Parliament of Cataloniad (2011) UEFA Men's Coach of the Year Awardd (2023)
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Жузéп Гвардіола у Вікісховищі

Жузéп (Пеп) Гвардіо́ла (кат. Josep Guardiola i Sala, [ʒuˈzɛb gwaɾdiˈɔłə] — повне ім'я та прізвище Жузéп Гвардіо́ла-і-Са́ла, нерідко використовується транскрипція з іспанської Хосéп Гвардіо́ла, народ. 18 січня 1971, Сантпідор, Каталонія, Іспанія) — колишній каталонський та іспанський футболіст, нині футбольний тренер. Відомий гравець «Барселони». Один з найтитулованіших футбольних тренерів XXI століття.

Виступав на позиції опорного півзахисника. Колишній гравець «Барселони», «Брешіа», «Роми», «Аль-Ахлі», «Дорадос де Сіналоа», збірних Іспанії і Каталонії. Як гравець Гвардіола — шестиразовий чемпіон Іспанії, дворазовий володар Кубка Іспанії, чотириразовий володар Суперкубка Іспанії, переможець Кубка європейських чемпіонів, володар Кубка володарів кубків і Суперкубка УЄФА, зі збірною ставав олімпійським чемпіоном.

Націоналістичний рух «Разом за Каталонію» у 2019 році розглядав Гвардіолу як кандидата на пост президента Каталонської автономії^[5].

Після завершення ігрової кар'єри, Гвардіола протягом одного сезону тренував «Барселону Б», з якою він виграв титул «Терсера Дивізіон», і очолив головну команду «Барселони» у 2008 році. У своєму першому сезоні як головний тренер «Барселони», здобув требл: виграв Ла Лігу, Копа-дель-Рей та Лігу чемпіонів УЄФА. Гвардіола став наймолодшим менеджером, який виграв у першому ж сезоні всі вищезгадані змагання. У 2011 році, після того, як з клубом здобув «золотий дубль»: вигравши Ла Лігу та Лігу Чемпіонів, Гвардіола був нагороджений Золотою медаллю парламенту Каталонії, найвищою їх відзнакою. Того ж року його також назвали Тренером року FIFA. Жузеп провів у Барселоні 4 сезони, оголосивши про свій відхід у 2012 році, здобувши 14 трофеїв, що є клубним рекордом. Очоливши «Баварію» Гвардіола виграв у Бундеслізі кожен наступний сезон, а також два внутрішні «золоті дублі». Покинув «Баварію» в 2016 році і пристав на пропозицію «Манчестер Сіті», переміг у Прем'єр-лізі у своєму другому сезоні, побивши численні внутрішні рекорди, став першим тренером, який виграв усі три внутрішні англійські трофеї за один сезон.

Ігрова кар'єра

Велику частину кар'єри він провів в іспанській «Барселоні», з якою 6 разів вигравав чемпіонський титул, 2 рази — кубок Іспанії, 4 рази — Суперкубок Іспанії. Гвардіола грав у футболці під номером 4, який в Барселоні став якщо не легендарним, то принаймні дуже поважним.

Також у складі «Барселони» Гвардіола виграв Кубок європейських чемпіонів в 1992 році, Кубок володарів кубків у 1997 році, а також двічі вигравав Суперкубок Європи.

На рівні збірної Гвардіола в 1992 році на Олімпійських іграх, що проходили в Барселоні, виграв золоті медалі.

У 2001 році Гвардіола покинув Барселону, переїхавши до Італії, пізніше він грав у Кувейті та Мексиці, де в 2006 році він закінчив кар'єру гравця, після чого вирішив розпочати кар'єру тренера.

Тренерська кар'єра

Влітку 2007 року Гвардіола очолив дубль «Барселони» (клуб «Барселона Б»), який виступав в одній з груп четвертого іспанського дивізіону (Tercera División). У сезоні 2007/08 клуб під його керівництвом виграв турнір у своїй групі і отримав можливість поборотися за вихід до третього іспанська дивізіон (Segunda División B). Його успіхи не залишилися непоміченими — наприкінці травня 2008 Гвардіола змінив на посту головного тренера Барселони Франка Райкарда.

У сезоні 2008/09 Гвардіола домігся унікального для Іспанії результату, вигравши за один турнірний цикл чемпіонат Іспанії, кубок Іспанії та Лігу чемпіонів. Також він став шостою людиною, який вигравав Кубок чемпіонів і як гравець, і як тренер. В одному ряду з ним стоять Мігель Муньос, Джованні Трапаттоні, Йоган Кройф, Карло Анчелотті і Франк Райкард.

Наступний сезон 2009/10 був для Гвардіоли менш успішним. «Барселона» здобула перемогу у Ла Лізі, Суперкубку Іспанії, Суперкубку УЄФА та Клубному чемпіонаті світу. Але каталонці в півфіналі Ліги Чемпіонів поступились «Міланському Інтеру», який тоді очолював Жозе Моурінью. Також «Барселона» на ранній стадії покинула і Кубок Іспанії.

У сезоні 2010/11 Гвардіолі знову вдалося оформити золотий хет-трик, але цього разу, замість Кубку Іспанії «Барселона» задовольнилась перемогою у Суперкубку Іспанії. Що ж до Кубку Короля, то в фіналі підопічні Гвардіоли зазнали мінімальної поразки від «Мадридського Реалу».

Сезон 2011/12 став останнім для Жузепа як тренера «Барселони».

Сезон 2013—2014

1 липня 2013 року Гвардіола офіційно очолив мюнхенську «Баварію», замінивши Юппа Гайнкеса. Контракт з «Баварією» був підписаний до 2016 року^[6] Якщо на внутрішній арені Жузепу вдалось добитись хороших результатів, то в єврокубках його переслідували невдачі. Протягом трьох років свого тренерства в «Баварії», Гвардіола тричі підряд вилітав з Ліги Чемпіонів на стадії півфіналу. Спочатку в сезоні 2013/14 його «Баварія» з розгромним рахунком поступилась «Мадридському Реалу». В сезоні 2014-15 мюнхенці не змогли здолати опір «Барселони». А в сезоні 2015-16 в запеклому двобої «Баварія» поступилась «Мадридському Атлетіко». Залишивши після своєї роботи двоякі враження, Гвардіола покидає Німеччину.

Перед сезоном 2016—2017 з'являється ряд чуток, які стверджували про наступне призначення Гвардіоли- «Манчестер Сіті». Зокрема, повідомлялося про те, що в «Манчестер Сіті» готові зробити Гвардіолу найвисокооплачуванішим тренером планети та виділити на трансфери нових футболістів у перший сезон іспанця в Англії 300 мільйонів євро.

Сезон 2016—2017

1 лютого 2016 року «Манчестер Сіті» підписав з Гвардіолою трирічний контракт, а роботу Пеп розпочав з сезону 2016—2017. «Манчестер Сіті» програв перший передсезонний матч (0:1)"Баварії". 13 серпня 2016 року Манчестер Сіті виграв свій перший матч сезону Прем'єр-ліги 2016–17 проти «Сандерленда». 11 вересня 2016 року Гвардіола виграв своє перше дербі в Манчестері як тренер, перемігши 2:1. Це також була його шоста перемога проти «одвічного суперника» тренера Жозе Моурінью. Наприкінці вересня 2016 року Гвардіола виграв усі свої перші 10 матчів, на чолі «Манчестер Сіті», очоливши турнірну таблицю Англійської Прем'єр-ліги з перевагою у 4 очки над «Тоттенхемом», однак після цього зазнав першої поразки як тренер «Манчестер Сіті» — 0:2 проти найближчого переслідувача «Тоттенхема», при цьому залишився на вершині АПЛ з перевагою в одне очко перед міжнародною перервою. Після міжнародної перерви 23 жовтня 2016 року Гвардіола встановив свій антирекорд, провівши п'ять матчів без перемог. Невдалий відрізок сезону «Манчестер Сіті» продовжився в Кубку Ліги, де команда Гвардіоли зазнала поразки 0:1 від «Манчестер Юнайтед». Поразка означала, що «Манчестер Сіті» протягом останніх шести ігор у всіх змаганнях залишався без перемоги — найгірший результат у кар'єрі Пепа. 15 січня 2017 року «Манчестер Сіті» програв Евертону 0:4. Це була найбільша поразка Гвардіоли у внутрішніх змаганнях. «Манчестер Сіті» вилетів з Ліги Чемпіонів у раунді 1/16, зігравши з «Монако» за результатами двох матчів 6–6, однак забивши менше м'ячів на виїзді.

Сезон 2017—2018

У сезоні 2017–2018 «Манчестер Сіті» виграв чемпіонат Англії, а Гвардіола став першим іспанським тренером, який привів команду до перемоги в АПЛ^[7].

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
Сезон	Команда	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1990–91	«Барселона»	ПД	4	0	КІ	0	0	-	-	-	СІ	0	0	4	0
1991–92		ПД	26	0	КІ	0	0	КЧ	11	0	СІ	2	0	39	0
1992–93		ПД	28	0	КІ	3	1	ЛЧ	4	0	СІ+СУ+МКК	2+1+1	0	39	1
1993–94		ПД	34	0	КІ	3	0	ЛЧ	9	0	СІ	2	0	48	0
1994–95		ПД	24	2	КІ	2	0	ЛЧ	6	0	СІ	2	0	34	2
1995–96		ПД	32	1	КІ	7	0	КУЄФА	8	1	-	-	-	47	2
1996–97		ПД	38	0	КІ	6	0	КЧ	7	1	СІ	2	0	53	1
1997–98		ПД	6	0	КІ	1	0	ЛЧ	5	0	СІ+СУ	2+0	0	14	0
1998–99		ПД	22	1	КІ	3	0	ЛЧ	1	0	СІ	0	0	26	1
1999–00		ПД	25	0	КІ	2	0	ЛЧ	12	1	СІ	2	0	41	1
2000–01		ПД	24	2	КІ	6	1	ЛЧ	7	0	-	-	-	37	3
Усього за «Барселону»			263	6		33	2		70	3		16	0	382	11
2001–02	«Брешія»	A	11	2	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	13	2
2002-січ. 2003	«Рома»	A	4	0	КІ	1	0	ЛЧ	1	0	-	-	-	6	0
січ.-черв. 2003	«Брешія»	A	13	1	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	13	1
Усього за «Брешію»			24	3		2	0		-	-		-	-	26	3
2003–04	«Аль-Аглі»	ЛЗК	18	2	КНП+КЕК	?	?	-	-	-	-	-	-	18+	2+
2004–05	«Аль-Аглі»	ЛЗК	18	5	КНП+КЕК	?	?	-	-	-	-	-	-	18+	5+
Усього за «Аль-Аглі»			36	7		?	?		-	-		-	-	36+	7+
2006	«Дорадос де Сіналоа»	2Л	10	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	10	1
Усього за кар'єру			337	17		36+	2+		71	3		16	0	460+	22+

Статистика виступів за збірну

Статистика матчів і голів за збірну — Іспанія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
14-10-1992	Белфаст	Північна Ірландія	0 – 0	Іспанія	Відбір до ЧС 1994	-	67'
16-12-1992	Севілья	Іспанія	5 – 0	Латвія	Відбір до ЧС 1994	1
24-2-1993	Севілья	Іспанія	5 – 0	Литва	Відбір до ЧС 1994	-
31-3-1993	Копенгаген	Данія	1 – 0	Іспанія	Відбір до ЧС 1994	-	46'
8-9-1993	Аліканте	Іспанія	2 – 0	Чилі	товариський матч	-	46'
22-9-1993	Тирана	Албанія	1 – 5	Іспанія	Відбір до ЧС 1994	-	55'
13-10-1993	Дублін	Ірландія	1 – 3	Іспанія	Відбір до ЧС 1994	-	67'
9-2-1994	Санта-Крус-де-Тенерифе	Іспанія	1 – 1	Польща	товариський матч	-	46'
23-3-1994	Валенсія	Іспанія	0 – 1	Хорватія	товариський матч	-	46'
2-6-1994	Тампере	Фінляндія	1 – 2	Іспанія	товариський матч	-
10-6-1994	Монреаль	Канада	0 – 2	Іспанія	товариський матч	-	57'
21-6-1994	Чикаго	Німеччина	1 – 1	Іспанія	ЧС 1994 - 1-й етап	-	67'
27-6-1994	Чикаго	Болівія	1 – 3	Іспанія	ЧС 1994 - 1-й етап	1	68'
7-9-1994	Лімасол	Кіпр	1 – 2	Іспанія	Відбір до ЧЄ 1996	-	63'
4-9-1996	Тофтір	Фарерські острови	2 – 6	Іспанія	Відбір до ЧС 1998	-
9-10-1996	Прага	Чехія	0 – 0	Іспанія	Відбір до ЧС 1998	-	52'
13-11-1996	Санта-Крус-де-Тенерифе	Іспанія	4 – 1	Словаччина	Відбір до ЧС 1998	-	58'
14-12-1996	Валенсія	Іспанія	2 – 0	Югославія	Відбір до ЧС 1998	1
18-12-1996	Валлетта	Мальта	0 – 3	Іспанія	Відбір до ЧС 1998	-	61'
12-2-1997	Аліканте	Іспанія	4 – 0	Мальта	Відбір до ЧС 1998	1	73'
30-4-1997	Белград	Югославія	1 – 1	Іспанія	Відбір до ЧС 1998	-
8-6-1997	Вальядолід	Іспанія	1 – 0	Чехія	Відбір до ЧС 1998	-
11-10-1997	Хіхон	Іспанія	3 – 1	Фарерські острови	Відбір до ЧС 1998	-	57'
27-3-1999	Валенсія	Іспанія	9 – 0	Австрія	Відбір до ЧЄ 2000	-
31-3-1999	Серравалле	Сан-Марино	0 – 6	Іспанія	Відбір до ЧЄ 2000	-	70'
5-5-1999	Севілья	Іспанія	3 – 1	Хорватія	товариський матч	-	69'
5-6-1999	Вілярреаль	Іспанія	9 – 0	Сан-Марино	Відбір до ЧЄ 2000	-
4-9-1999	Відень	Австрія	1 – 3	Іспанія	Відбір до ЧЄ 2000	-	51'
8-9-1999	Бадахос	Іспанія	8 – 0	Кіпр	Відбір до ЧЄ 2000	-
10-10-1999	Альбасете	Іспанія	3 – 0	Ізраїль	Відбір до ЧЄ 2000	-
13-11-1999	Віго	Іспанія	0 – 0	Бразилія	товариський матч	-
17-11-1999	Севілья	Іспанія	0 – 2	Аргентина	товариський матч	-
26-1-2000	Картахена	Іспанія	3 – 0	Польща	товариський матч	-	65'
29-3-2000	Барселона	Іспанія	2 – 0	Італія	товариський матч	-	77'
3-6-2000	Гетеборг	Швеція	1 – 1	Іспанія	товариський матч	1
13-6-2000	Роттердам	Іспанія	0 – 1	Норвегія	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-
18-6-2000	Амстердам	Словенія	1 – 2	Іспанія	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-	81'
21-6-2000	Брюгге	Югославія	3 – 4	Іспанія	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-
25-6-2000	Брюгге	Іспанія	1 – 2	Франція	ЧЄ 2000 - чвертьфінал	-	61'
16-8-2000	Ганновер	Німеччина	4 – 1	Іспанія	товариський матч	-	11'
28-2-2001	Бірмінгем	Англія	3 – 0	Іспанія	товариський матч	-	81'
24-3-2001	Аліканте	Іспанія	5 – 0	Ліхтенштейн	Відбір до ЧС 2002	-	83'
28-3-2001	Валенсія	Іспанія	2 – 1	Франція	товариський матч	-
25-4-2001	Кордова	Іспанія	1 – 0	Японія	товариський матч	-	75'
2-6-2001	Ов'єдо	Іспанія	4 – 1	Боснія і Герцеговина	Відбір до ЧС 2002	-
6-6-2001	Тель-Авів	Ізраїль	1 – 1	Іспанія	Відбір до ЧС 2002	-	59'
14-11-2001	Уельва	Іспанія	1 – 0	Мексика	товариський матч	-	57'
Усього		Матчів	47		Голів	5