Жиліна

Протікають річки Росінка і Трновка.^[9]

Ентічний склад
словаки 96,9 %
чехи 1,6 %
румуни 0,2 %
угорці 0,1 %

Віросповідання
римокатолики 74,9 %
атеїсти 16,7 %
євангелісти 3,7 %

Регіон був заселений слов'янами в V столітті. Перше слов'янське городище на території Жиліни датується IX століттям. Місто було вперше згадане в 1297 році, в 1327 отримало міські права. В кінці XIII століття Жиліна згоріла у великій пожежі, у місто прийшли німецькі колоністи, які стали його відбудовувати. У XV столітті починається розквіт міста. У XVI-XVII століттях Жиліна була центром реформації в Угорщині, в 1686 році почалась контрреформація міста. У XVIII столітті на місто навалилися пожежі й епідемії, місто дуже постраждало. У другій половині XIX століття починається другий розквіт міста, тут будуються численні заводи і фабрики.

Сьогодні Жиліна п'яте за величиною місто Словаччини, університетське місто (з 1953). Стародавній центр міста відреставрований в 1990-х роках.

У місті розташований автомобілебудівний завод Hyndai Zilina, що належить компанії Hyndai motor Slovakia (дочірня компанія Hyndai motor co).

• Будатинський замок
• Ансамбль Маріїнської площі
• Церква святої Трійці — старовинний кафедральний собор
• Вежа Буріана — окрема дзвіниця кафедрального собору, яка є однією з найстаріших ренесансних дзвіниць в Словаччині.
• Ратуша — історична будівля, побудована на початку 16 століття.
• Церква святих апостолів Петра і Павла — єзуїтська церква в стилі бароко, побудована в 18 столітті
• Палац Розенфельдів — це мініатюрна модель віденського Бельведера

У місті є футбольний клуб «Жиліна», що виступає Цоргонь-Лізі.

• Еліяш Ладівер (1633—1686) — словацький філософ і драматург.
• Ян Ленчо (1933—2012) — словацький письменник, літературний критик, рецензент, есеїст, перекладач.
• Кароль Мічета (* 1952) — словацький ботанік, учений.
• Вероніка Ремішова (* 1976) — словацька політична діячка

• Адальберт Ґелетка (1907—1992) — словацький економіст та правник