Жидичин
Жиди́чин — село, в Луцькому районі Волинської області. Населення становить 1800 осіб.
село Жидичин | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Волинська область | ||||
Район | Луцький район | ||||
Громада | Луцька міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA07080170130099900 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1227 | ||||
Перша згадка | 1227 (797 років) | ||||
Населення | 1396 | ||||
Площа | 2,803 км² | ||||
Густота населення | 498,04 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 45240 | ||||
Телефонний код | +380 803365 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°48′17″ пн. ш. 25°19′12″ сх. д. / 50.80472° пн. ш. 25.32000° сх. д. 25°19′12″ сх. д. / 50.80472° пн. ш. 25.32000° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 185 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | вул. Данила Галицького, 12, с. Жидичин, Луцький р-н, Волинська обл., 45240 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD.jpg/300px-%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD.jpg)
Розташування
Жидичин лежить при об'їзній Луцькій трасі, з північного боку, за 6 км від центру Луцька і за 3 км на схід від траси на Ковель.
Історія
На околиці Жидичина збереглися залишки поселення та городища X—XIII століття.Перша письмова згадка про поселення — у Літописі Руському з Іпатівським списком за 1227 рік[1]:
Еха Данилъ въ Жидичинъ кланѧтьсѧ и молитисѧ ст҃моу Николѣ.
Тобто, село — одне з найдавніших на Волині. У монастирі була чудотворна ікона Святого Миколая, яка, за джерелами, датується ХІІ століттям. Ця найдавніша пам'ятка іконопису на Волині була втрачена в роки Першої світової війни. Евакуйована в один із храмів Житомира, вона безслідно зникла.
Олександр Цинкаловський у краєзнавчому словнику «Стара Волинь і Волинське Полісся»[2] писав:
«Жидичин і його монастир були найбагатшими з усіх тодішніх волинських монастирів. До цього монастиря належала ціла волость над р. Стир, що складалася з сіл: Боголюби, Буремець, Невзлє, Пальча, Рикані, Сапогків, Шапки (або Жабки) і Жидичин, як рівно ж в торговицькій волості село Рідьків»
У 1236 році король Данило побував тут вдруге.Декілька разів було спустошене, але завжди відновлювалося. За деякими твердженнями отримало Магдебурзьке право у 1563 році.
Серед найстаріших закладів села — Жидичинський монастир, який заснований раніше, аніж Почаївська лавра. У 1596 р. по ухваленню Берестейської унії монастир перейшов до греко-католиків. Дерев'яні споруди Жидичинського монастиря перебудували на кам'яні в першій третині 18 століття. Головною спорудою монастиря стала кам'яна Миколаївська церква, датована 1723 роком. До того ж періоду відносять і цегляну будівлю двоповерхових митрополичих палат.
Наприкінці 18 століття після третього розділу Речі Посполитої землі приєднали доРосійської імперії, а монастир передали римо-католикам, але невдовзі він занепав. Частину споруд у розібрали на будівельні матеріали та використали для побудови залізничного вокзалу в Ківерцях.
Після відновлення Польщею державності у 20 ст., між двома світовими війнами землі відійшли до Польщі і монастир знову відновили. В повоєнні роки землі відійшли до СРСР. За радянщини — митрополичі палати використовували як сільську школу, а після побудови нового приміщення для неї, історичну будівлю 18 століття покинули.
Навесні 1938, був організований надрайон № 6 — Жидичин, якому підпорядковувались осередки ОУН на північ від Луцька (Жидичин, Ківерці, Бодячів, Липляни, Клепачів, Четвертня, Юліана). Поліції були відомі 12 осіб із цього надрайону, у тому числі надрайонний провідник Олекса Чесюк та члени проводу Іван Силюк, Микола Кушнір, Теодор Міськовець. Чисельність місцевої мережі ОУН була невеликою (8 членів, 8 симпатиків станом на серпень 1938 р.), бо надрайон перебував на стадії відновлення після ліквідацій 1935—1936 рр. Згідно з інформацією, яку польські правоохоронні органи здобули конфіденційним способом, на початку 1938 р. С. Поліщук і А. Нагорний призначили О. Чесюка провідником надрайонного проводу в Жидичині. Чесюк призначив військовим референтом Івана Сілюка, а культосвітнім референтом — Миколу Кушніра. Обов'язки оргреферента виконував сам Чесюк, що знову ж таки є прикладом поширеної на Волині практики створення більш компактних керівних структур шляхом зосередження кількох постів в одних руках. У рамках цього надрайону організувалися три райони — Жидичин (провідник Іван Солтис), Клепачів, Липляни. Навесні 1938 р. вони вже існували.[3][4]
У Жидичині поліція заарештувала особовий склад надрайонного проводу (7 грудня 1938 були затримані Олекса Чесюк, Іван Сілюк та Микола Кушнір), районного проводу (провідник Іван Солтис, члени проводу Павло Подригула і Григорій Пасічник) та 5 членів сільського проводу ОУН (ймовірно, заарештовані 23 і 27 січня 1939 р.), а Теодор Міськовець із Ківерців був переданий під нагляд поліції.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7e/Zhydychyn_Lutskyi_Volynska-World_War_II_memorial-general_view.jpg/200px-Zhydychyn_Lutskyi_Volynska-World_War_II_memorial-general_view.jpg)
Вінцем великої ліквідації на теренах Жидичинського надрайону став процес над членами надрайонного проводу. 14 квітня 1938 за належність до ОУН Олекса Чесюк був засуджений до 8 років тюремного ув'язнення, Іван Сілюк — до 5 років, Микола Кушнір — до 4 років. Крім того, всі вони отримали по 5 років поліційного нагляду та по 6 років обмеження у правах. Однак, ані польські, ані згодом совєтські чи нацистські репресії не зупинили потужного національно-визвольного руху на Волині
З 2003 р. в незалежній Україні Жидичинський монастир офіційно відновлено. Зараз це чоловічий монастир Святителя Миколая Чудотворця ПЦУ.
До 1 серпня 2017 року — адміністративний центр Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області[5].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1338 осіб, з яких 617 чоловіків та 721 жінка.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1391 особа.[7]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,28 % |
російська | 1,65 % |
білоруська | 0,07 % |
Соціальна інфраструктура
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BC_%D1%83_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%83.jpg/183px-%D0%9F%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BC_%D1%83_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%83.jpg)
У Жидичині є середня школа, бібліотека, клуб, Будинок культури на 400 місць. Працює майстерня побутового обслуговування. У 2012 було відкрито дитячий дошкільний навчальний заклад «Веселка»[9]. При монастирі діє недільна школа, яка уже нараховує більше 40 дітей віком від п'яти до чотирнадцяти років.
Персони
- Солтис Михайло — діяч ОУН(м), організатор Українського легіону самооборони.
- Віталій Дужик — мультиінструменталіст, учасник гурту «Kalush Orchestra», переможець Євробачення 2022.
- Калуш Руслан Петрович (1980—2014) — сержант, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Література
- Богуш М. І. Ківерцівщина: крізь віки і долі: історико-краєзнавчі нариси / М. І. Богуш, Г. І. Павленко. — Луцьк, 2006. — 520 с.
- Жиди́чин // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.309
- Майданець І. Жидичин: краєзнавчий нарис / І. Майданець // Луцьк: видавець — Л. М. Толстіхін, 1998. — 68 с.
- Мартинюк Микола. Під мурами твердині: історична повість: [для серед. і ст. шк. віку] [текст] / М. І. Мартинюк ; худож. А. П. Гупало. — Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. — 128 с.
Примітки
Посилання
- Żydyczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 887. (пол.)
- Погода в селі Жидичин [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Жидичин [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Діяльністіь СБ ОУН на території Волинської області в 1947—1954 роках. [Архівовано 17 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Піп, Жидичин, знищена історія [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Жидичин / Шлях до короля Данила [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Біля Луцька на місці колишньої колгоспної контори будують церкву московського патріархату
![]() | Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |