Желька Цвиянович
Желька Цвиянович (серб. Жељка Цвіјановіћ, Željka Cvijanović; нар. 4 березня 1967, Теслич) — сербська політична діячка Боснії і Герцеговини. Голова та член Президії Боснії і Герцоговини (від сербів) з 16 листопада 2022 року. Президент Республіки Сербської у Боснії і Герцеговині з 19 листопада 2018 року до 15 листопада 2022 року; у 2013—2018 рр. була прем'єр-міністром Республіки Сербської.
| Желька Цвиянович | |
|---|---|
| серб. Жељка Цвијановић | |
 | |
| Голова Президії Боснії і Герцеговини | |
| 16 листопада 2022 — 16 липня 2023 | |
| Попередник | Шефік Джаферович |
| Наступник | Желько Комшич |
| Член Президії Боснії і Герцоговини (від сербів) | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 16 листопада 2022 |
| Попередник | Милорад Додик |
| Президент Республіки Сербської | |
| 19 листопада 2018 — 15 листопада 2022 | |
| Попередник | Милорад Додик |
| Наступник | Милорад Додик |
| Прем'єр-міністр Республіки Сербської | |
| 12 березня 2013 — 15 листопада 2018 | |
| Попередник | Александар Джомбич |
| Наступник | Сребренка Голич |
| Народилася | 4 березня 1967[1] (57 років) Теслич, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина, СФРЮ |
| Відома як | політична діячка |
| Країна | Боснія і Герцеговина |
| Alma mater | Філософський факультет Університету Баня-Лукиd і Юридичний факультет Університету Баня-Лукиd |
| Політична партія | Союз незалежних соціал-демократів |
| Релігія | Сербська православна церква |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Навчалася на філософському факультеті в університеті Сараєво, факультеті філософії і факультеті права в університеті Баня-Луки.
Є професором англійської мови і літератури та має магістерський ступінь з дипломатичного і консульського права.
До приходу у велику політику була вчителем англійської мови.
У попередньому уряді Александара Джомбича з 29 грудня 2010 року до 28 лютого 2013 року була міністром економічних зв'язків і регіонального розвитку.
Обрана прем'єр-міністром Республіки Сербської 12 березня 2013 року і стала першою жінкою на цій посаді, яку обіймала до 2018 року.
10 жовтня 2014 року брала участь у виборах президента Боснії і Герцеговини від сербів.
У квітні 2022 року разом із Милорадом Додиком потрапила під санкції Великої Британії, яка звинуватила їх у спробі підірвати легітимність Боснії та Герцеговини шляхом проведення політики, яка рівнозначна «фактичному відокремленню»[2].
На виборах, що відбулись 2 жовтня 2022 року, обрана членом Президії Боснії і Герцеговини, 16 листопада склала присягу. Також обійняла посаду Голови Президії, ставши першою жінкою на цій посаді з часів Дейтонських угод[3].
Особисте життя
Виховує двох дітей.[4]
Політичні погляди
Підтримує використання особливих ідентифікаційних карт для кожної з етнічних груп Боснії і Герцеговини.
Примітки
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)Посилання
- Біографія [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.] (серб.)
- Біографія