Ефект Пігмаліона
Ефект Пігмаліона або ефект Розенталя — психологічний феномен, який полягає в тому, що очікування особою здійснення пророцтва багато в чому визначають характер її дій та інтерпретацію реакцій навколишніх, що провокує самовтілювання пророцтва. Це один з факторів, що загрожують внутрішній валідності. Може проявитися на будь-якій стадії дослідження і в будь-якій науці: і при проведенні процедури експерименту, і при обробці результатів, і при інтерпретації результатів дослідження, і т. д.
Американський психолог Роберт Розенталь[en] назвав дане явище «ефектом Пігмаліона», проводячи паралель з цим персонажем давньогрецької міфології, що бажав аби створена ним статуя ожила і так врешті й сталося.
Схожим механізмом є проективна ідентифікація (в психоаналізі).
Приклади
Паранормальні явища
Помічено, що в дослідах з перевірки паранормальних явищ, зазвичай, позитивні результати отримують прихильники парапсихології, а негативні — противники.
Експеримент з симпатією
Наприклад, самоздійсненне пророцтво може привести до виникнення симпатії. Ребекка Кертіс і Кім Міллер[1] проілюстрували цей процес та провели такий експеримент. Групу студентів коледжу, ніхто з яких не був знайомий між собою, розбили на пари. Одна особа у кожній парі, вибрана випадково, отримувала спеціальну інформацію. Деяким студентам в парі повідомляли, що вони подобаються своєму партнеру, а деяким — що не подобаються.
Потім парам студентів давали можливість зустрітися і поговорити один з одним. Як і прогнозували дослідники, ті студенти, які вважали, що подобаються партнеру, вели себе приємніше по відношенню до партнера; вони були відвертішими, висловлювали менше незгоди з обговорюваних тем і в цілому їх манера спілкування була сердечніша та приємніша, ніж у студентів, які вважали, що не подобаються своєму партнерові. Більш того — ті, хто вважав, що вони подобаються партнеру, дійсно подобалися йому набагато сильніше, ніж ті, хто вважав, що партнер відчуває до них антипатію. Тобто партнери виявляли тенденцію копіювати поведінку іншої людини в парі.
Див. також
Література
- Е. Аронсон, Р. Ейкерт, Т. Вілсон. Соціальна психологія. Психологічні закони поведінки людини в соціумі = Social Psychology. — 5-е міжнародне видання, доповнене та розширене. — СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. — ISBN 5-93878-134-5.
- Зароченцев К. Д., Худяков А. И. Экспериментальная психология: учеб. — М.: Изд-во Проспект, 2005. ISBN 5-98032-770-3
Примітки
 | Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |