Ерджіяс
Ерджіяс (тур. Erciyes Dağı; від дав.-гр. Ἀργαῖος; лат. Argaeus) — масивний стратовулкан, розташований за 25 км на південь від міста Кайсері в Туреччині.
| Ерджіяс | ||||
 | ||||
38°31′54″ пн. ш. 35°27′00″ сх. д. / 38.53166666669444140° пн. ш. 35.4500000000277779577118054° сх. д. 35°27′00″ сх. д. / 38.53166666669444140° пн. ш. 35.4500000000277779577118054° сх. д. | ||||
| Країна | Туреччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Кайсері (іл) | |||
| Система | Анатолія | |||
| Тип | Стратовулкан | |||
| Висота | 3916 м | |||
| Висота відносна | 2419 м [1] | |||
| Виверження | 6880 до н.е. ± 40 років | |||
  Ерджіяс Ерджіяс (Туреччина) | ||||
 | ||||
 Ерджіяс у Вікісховищі | ||||
Ерджіяс є найвищою горою в центральній Анатолії, з вершиною, що сягає 3916 м. Вона вважається найвищою вершиною Аладагларського хребта, північно-східного розширення Таврських гір на південь, і відноситься до Середземноморського геосинклінального поясу у Євразії.[2]
Вулкан сильно зруйнований ерозією, але, можливо, вивергався порівняно недавно, в 253 р. до н. е., що може бути зображено на монетах римської доби.[3]
Страбон називав гору Argaeus (Ἀργαῖος); він писав, що її вершина ніколи не була вільна від снігу, і що ті, хто сходили на неї, повідомляли, що у дні з ясним небом бачили Чорне море на півночі і Середземне море на півдні.[4]
Перше задокументоване успішне сходження було здійснено Вільямом Джоном Гамільтоном у 1837 році. Однак, на вершині є деякі історичні написи і символи на скелях, що вказують на ще ранішу людську присутність. Недалеко від вершини є дві печери, з яких принаймні одна мала бути розширена людьми. Гадають, що ченці в історичні часи побували на вершині кілька разів.
На горі є можливості для занять зимовими видами спорту, зазвичай доступні з сусіднього міста Кайсері.
Супутниковий знімок гори Ерджіяс, 31 березня 2005
Вершина гори Ерджіяс.
Примітки
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ерджіяс |