Ендоскопія

Ендоскопі́я (від грец. εντόςn — всередині та грец. Σκοπός — глянути) — метод медичної візуалізації змін всередині тіла та обстеження внутрішніх органів людини за допомогою медичного приладу — ендоскопу, без порушення цілісності шкірних покривів та слизових оболонок.

Гнучкий ендоскоп.

Проте, дедалі частіше в хірургічній практиці застосовують травматичні види малоінвазивної хірургії: хірургічна ендоскопія (хірургічний доступ через природні отвори до місця проведення операції) та лапароскопічна хірургія.

При ендоскопії ендоскопи зазвичай вводять у порожнину тіла через природні шляхи, наприклад, у шлунок — через рот і стравохід, у бронхи і легені — через гортань, у сечовий міхур — через сечовипускний канал, хоча в деяких випадках введення ендоскопа вимагає хірургічного створення розрізу в тілі — тоді мова йде про травматичну ендоскопію.

Типи ендоскопів

Ендоскопи є двох типів:

  • прямі (металеві)
  • гнучкі (еластичні).

Більшого розповсюдження на сьогодні набули еластичні, оскільки вони дозволяють легше пацієнту перенести маніпуляцію, а лікарю-діагносту адекватніше та якісніше здійснити обстеження. Та все ж таки є ділянки, обстеження яких зручніше, швидше, простіше і надійніше здійснювати прямим ендоскопом.

Історія

Вперше, як інструмент, ендоскоп було винайдено в Стародавньому Єгипті у 1700—1600 році до н. е. Про це свідчить давньоєгипетський текст — Папірус Едвіна Сміта[1]. Цей текст описує ендоскопію і елементарні ендоскопічні прилади.

Гіппократ вперше задокументував перші елементарно-успішні зусилля у ендоскопії, який використовували як ректальний розширювач[2].

Ендоскопи почали застосовувати в Німеччині ще в XIX ст. з метою огляду кишечника та шлунка. У той час, в Німеччині, працював лікар Філіпп Боцціні (роки життя — 1773—1809), який заклав основи сучасної ендоскопії. У 1806 році він винайшов світлопровідний інструмент для дослідження прямої кишки та матки. Цей прилад він назвав «Lichtlelter»[3]. Джерелом світла у цьому світлопровіднику послужила проста свічка[4]. Це і був прототип сучасних ендоскопів. Проте, він не знайшов належного застосування і його ніколи не застосовували на людях.

Ендоскоп Дезормаукса

У 1826 році П'єр Сегалас, повідомив при використання більш вдосконаленого приладу, сконструюваний Боцціном[3].

Французький хірург Антоніо Дезормаукс, у 1853 році, в Парижі, розробив різновид Боццінівського «Lichtlelter». Для підсвічення він застосував спиртову лампу, яке давало більше освітлення і огляд став більш детальнішим. Інструмент являв собою довгу металеву трубку, яка містила систему дзеркал і лінз, які відбивали світло від гасової лампи. Він мав той же недолік, що і Боццінівський Lichtlelter, а саме — вона швидко нагрівалася і спричиняла опіки. Ним проводили дослідження урогенітального тракту[5][3].

Призначення

Медичний ендоскоп призначений для огляду порожнини і внутрішньої поверхні:

  • стравоходу — езофагоскоп;
  • шлунка — гастроскоп;
  • 12-палої кишки — дуоденоскоп;
  • товстої кишки — колоноскоп;
  • прямої та сигмоподібної кишок — ректороманоскоп;
  • тонкої кишки - ентероскоп;
  • сечового міхура — цистоскоп;
  • суглобів — артроскоп;
  • черевної порожнини — лапароскоп та інші.

Види медичної ендоскопії

Перспективи розвитку

Згідно повідомлення японського телеканалу NHK, в Японії створено новий зонд-ендоскоп, який дозволить обстежити внутрішню частину судин та нервів. Його товщина становить 1,25 мм, що тонше за деякі голки для ін'єкцій. Завдяки новому приладу можна буде проводити мікроінвазивне дослідження не лише судин, а й багатьох інших органів. Так, наприклад, в даний час, для дослідження внутрішньої частини колінного суглоба необхідно провести операцію та розкрити суглобову сумку. Новий зонд дозволить натомість запровадити голку для ін'єкцій, а через неї впровадити зонд. Зонд зроблений з оптоволокна, яке дозволить проводити світло надтонким скляним «волоссям» без втрати якості. Використання таких приладів розпочнеться вже у 2024 році[6].

Примітки

Література

Книги

  • Cotton, Peter B.; Cotton, Peter B. (2008). Practical gastrointestinal endoscopy: the fundamentals (6th ed). Malden, Mass.: Blackwell. ISBN 978-1-4443-0082-6
  • Cohen, Jonathan; Saunders, Brian P.; Cotton, Peter B.; Williams, Christopher B. (2014). Cotton and Williams' practical gastrointestinal endoscopy: the fundamentals (7th edition). Chichester, West Sussex, UK. ISBN 978-1-118-40645-8
  • Chandrasekhara, Vinay; Elmunzer, B. Joseph; Khashab, Mouen; Muthusamy, V. Raman (2019). Clinical gastrointestinal endoscopy (3rd edition). Philadelphia, PA. ISBN 978-0-323-54792-5.
  • Wagh, Mihir S.; Wani, Sachin B. (2020). Gastrointestinal interventional endoscopy: advanced techniques. Cham. ISBN 978-3-030-21695-5.

Журнали

Посилання


🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв