Емма Адлер

Народилася в сім'ї Ігнаца Брауна, працівника залізниці та підприємця. Родина належала до ліберальної єврейської буржуазії.

У шестирічному віці Емма стала жертвою сексуального насильства, втратила цноту, тому не мала права вступати в шлюб.

У віці 16 років, під впливом своїх чотирьох братів, які були соціалістами (зокрема, Генріх Браун (1854—1927) та Адольф Браун (1862—1929)), Емма також захопилася ідеями соціалізму і стала активісткою соціал-демократичного руху.

У 1878 році вона познайомилася з Віктором Адлером, який працював лікарем в психіатричній клініці Відня. У тому ж році вийшла заміж за Віктора, який став одним із лідерів та засновником Соціал-демократичної партії Австрії. Їхній син — Фрідріх Адлер, соціалістичний політик і революціонер, відомий як вбивця міністра-президента Австрії графа Карла фон Штюрґка в 1916 році.

Емма Адлер була активною діячкою Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, співпрацювала з іншими єврейськими письменницями того часу, такими як Гедвіг Дом, Берта Паппенгейм і Гедвіг Лахманн. Крім того, вона поєднувала політичну діяльність із художньою творчістю. Також працювала в Асоціації працівників освіти викладачем англійської та французької мов.

Редагувала австрійський жіночий журнал «Die Frau». Співпрацювала з робітничою газетою австрійської соціал-демократії «Arbeiter-Zeitung», однією із засновників якої була Адельгейд Попп.

Відома листуванням з Карлом Каутським.

Впродовж усього свого життя Емма боролася із психічними розладами і важкими депресіями, провела багато часу в психіатричних лікарнях та санаторіях.

Померла в Цюриху в 1935 році.

У 1887 році драматург Герман Бар присвятив Еммі Адлер одноактну п'єсу «La marquesa d'Amaegui. Eine Plauderei».

Письменниця, авторка багатьох історичних романів, художніх перекладів, в тому числі переклала німецькою мовою притчу І. С. Тургенєва «Милостиня», надавши їй форму п'єси в двох діях (1897). Друкувалася під псевдонімами Маріон Лорм і Елен Ердманн.

• Goethe und Frau v. Stein , 1887
• Die berühmten Frauen der französischen Revolution 1789—1795, 1906
• Jane Welsh Carlyle: eine Biographie, 1907
• Feierabend. Ein Buch für die Jugend , 1902
• Neues Buch der Jugend, 1912
• Kochschule, 1915
• Arbeiter lernen Fremdsprachen
• Адлер Э. Знаменитые женщины великой французской революции : пер. с нем. : с портр. / Э. Адлер. — Одесса : Освобождение труда, 19–?. — 207 с. : портр. [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]