Еліс Вернер

Е́ліс Ве́рнер (англ. Alice Werner; 26 червня 1859 — 9 червня 1935) — письменниця^[6], поетеса^[7] і викладачка мов банту.

Еліс Вернер
Народилася	26 червня 1859(1859-06-26)[1][2] Трієст, Австрійська імперія
Померла	9 червня 1935(1935-06-09)[1][2][3] (75 років) Велін-гарден-сітіd, Гартфордшир, Англія, Велика Британія[3]
Країна	Велика Британія  Сполучене Королівство
Діяльність	письменниця, поетеса, викладачка університету
Галузь	поезія
Alma mater	Ньюнгем коледж (1880)[4]
Знання мов	англійська[5]
Заклад	Університет Оксфорда
Брати, сестри	E. T. C. Wernerd
Нагороди	Fellow of the Royal Anthropological Institute of Great Britain and Irelandd
Медіафайли у Вікісховищі

Народилася в Трієсті^[7]. Вона жила в Новій Зеландії, Мексиці, США та в багатьох країнах Європи. Початкову освіту вона отримала в Німеччині до свого переїзду в Англію, де вона відвідувала коледж Ньюнгейм при Кембриджському університеті. Після відвідин Ньясаленду в 1893 році і Наталя в 1894 році, всі написані нею твори були пов'язані з африканською тематикою. З 1899 року викладала в Лондоні мови зулу і африкаанс^[7]. У 1911-1913 рр. мандрувала Східною Африкою де вивчала місцеві мови. У 1917 році вона почала працювати в Школі сходознавства, рухаючись вгору по кар'єрній драбині від звичайного викладача до професора і спеціаліста із суахілі і мов банту, і де Вернер продовжувала свою працю аж до виходу на пенсію в 1929–1930 рр. Протягом цього часу, вона також викладала в Оксфорді та Кембриджі, в співпраці зі своєю сестрою Мері Вернер. У 1928 році Еліс Вернер отримала звання завідувача кафедри літератури Лондонського університету. Після виходу на пенсію, вона отримала звання заслуженого професора того ж таки університету. У 1931 році вона була нагороджена срібною медаллю Африканського товариства, в якому вона була віце-президентом^[7].