Ельфріт
Ельфріт або Альхфріт (*Ealhfrith, Alcfrith, д/н — після 664) — король Дейри у 655—664 роках.
| Ельфріт | |
|---|---|
| англ. Ealhfrith | |
| Народився | невідомо |
| Помер | після 664 |
| Національність | англи |
| Діяльність | суверен |
| Титул | король Дейри |
| Посада | Король Дейриd і Король Дейриd |
| Термін | 655—664 роки |
| Попередник | Етельвальд |
| Наступник | Егфріт |
| Конфесія | християнство |
| Рід | Еоппінги |
| Батько | Освіу |
| Мати | Ріайнмельт Регедська |
| Брати, сестри | Ælfflæd of Whitbyd, Osthrythd, Ельфвін, Елдфріт і Егфріт |
| У шлюбі з | Кинебурх |
| Діти | Осрік і Cyneburg of Gloucesterd |
Життєпис
Походив з династії Еоппінгів. Син Освіу, короля Берніції, та бриттської принцеси Ріайнмельт Регедської. Освіу не дуже шанував сина, проте оженив на доньці Пенди, короля Мерсії.
Під час війни з Етельвальдом, королем Дейри, у 655 році Ельфріт приєднався до війська батька у протистоянні з Етельвальдом і Пендою Мерсійським, союзника Етельвальда. Після перемоги Освіу в битві при Вінведі, Ельфріт отримав королівства Дейра як васал батька. Збереглися відомості про те, що Ельфріт просив батька відпустити його в паломництво в Рим разом з єпископом Бенедиктом, але дістав відмову.
Поступово Ельфріт став намагатися здобути незалежність. Для цього уклав союз з Кенвалом, королем Вессекса. Останній порекомендував йому єпископа Вільфреда, який був прихильником римського християнства. З 658 року Ельфріт на своїх землях став впроваджував принципи католицтва на противагу кельтському християнству, на позиціях якого стояв Освіу.
У 664 році Ельфріт брав участь у роботі синоду в Вітбі, на якому розглядався подальший розвиток християнства в Нортумбрії. Завдяки Ельфріту на синоді перемогли прихильники єпископа Вільфріда. Ймовірно, незабаром він організував якусь змову проти батька і був повалений. Замість нього поставлено королем Дейри брата Егфріта. Подальша доля Ельфріта невідома.
Джерела
- Yorke, Barbara, Kings and Kingdoms in Early Anglo-Saxon England. London: Seaby, 1990. ISBN 1-85264-027-8
- D. P. Kirby: The Earliest English Kings, Routledge, London-New York 2000, ISBN 978-0415242110.