Елла II

Елла II (англ. Ælla II, Aelle II, страчений 21 березня 867) — король Нортумбрії (862/863—867).

Елла II англ. Ælla II, Aelle II
Г'юґо Гамільтон, Елла II вбиває Рагнара Лодброка (1830)
Король Нортумбрії
862/863 — 867
Співправитель:	Осберт (862/863 — 867)
Попередник:	Осберт
Спадкоємець:	Еґберт I
Народження:	8 століття
Смерть:	21 березня 867(0867-03-21) Йорк, Нортумбрія
Країна:	Нортумбрія

Елла II був визнаний своїм братом, королем Осбертом, спадкоємцем престолу. Відсторонивши, фактично, Осберта від влади, він став правити Нортумбрією з 862 або 863 року. Відомості про час правління Елли вкрай малі. Згідно з повідомленням англійського хроніста Симеона Даремського, що жив в XI—XII століттях, Елла II конфіскував церковні володіння у Біллінгемі, Ілекліфі, Вігекліфі й Кресі.

Елла II описується хроністами як тиран і людина поганої вдачі. Він загинув разом зі своїм братом, королем Осбертом, у битві з норманами 21 березня 867 року, після чого Нортумбрія була фактично підпорядкована королівству Йорвік (Йорк), заснованому на півночі Англії вікінгами.

Елла II є одним з найважливіших персонажів скандинавської саги «Історія про синів Рагнара» (Ragnarssona þáttr). Згідно з сагою, ватажок вікінгів Рагнар Лодброк у 865 році з військом напав на Нортумбрію, однак був розгромлений королем Еллою, схоплений і кинутий у яму зі зміями, де і помер. У 866 році син Рагнара, Івар Бескосний, з братами і новою армією знову напав на Нортумбрію, щоб помститися за батька. У битві 21 березня 867 року його воїни перемогли англійців, Елла II потрапив у полон і був підданий болючій страті, так званому «кривавому орлу».